Президент Володимир Зеленський кілька днів тому попереджав українців про загрозу нового масованого удару з боку Росії. Однак, масштабної комбінованої атаки досі не відбулося. Чому РФ відкладає удар, коли він може відбутися, які цілі можуть опинитися під прицілом та що відомо про нову загрозу — реактивні дрони «Бандероль», розповів військовий експерт Олег Жданов в коментарі ТСН.ua.

Ймовірна дата та політичні мотиви удару

На думку Олега Жданова, Росія вже накопичила достатньо засобів ураження для масштабної атаки. Найімовірніший час її проведення пов’язаний із важливими політичними подіями.

Я думаю, найімовірніша дата масованого обстрілу — це наступна ніч або 29 липня. Треба враховувати різницю в часі. Буде зустріч Зеленського і Трампа. Зазвичай під такі політичні події Російська Федерація завжди нам робить такі масовані удари.

— Олег Жданов

Експерт вважає, що новий удар може мати політичне підґрунтя, аби показати “зуби” та довести Дональду Трампу, що на фронті все добре і Росія перемагає.

Політичні події якраз розвиваються під те, щоб Росія показала свої зуби і ще раз довела тому ж самому Дональду Трампу, що у них на фронті все гаразд і вони перемагають. І що не треба слухати Зеленського, а треба дивитися на їхні “величезні успіхи”.

— Олег Жданов

Кількість ракет та можливі цілі

За словами Жданова, ворог може використати приблизно таку саму кількість ракет, як і під час попередніх масштабних атак. Кількість може сягати до 40 ракет.

Якщо казати про масований удар, то я думаю, що вони готові. І кількість ракет може сягати і до 40, як це було в попередні удари. Тим більше, що вони періодично по 10 ракет відправляють по столиці України. І по одній-дві ракети — по Одесі, Дніпру, Кривому Рогу, Запоріжжю, Харкову.

— Олег Жданов

Олег Жданов не виключає, що під час нового масованого удару окупанти можуть атакувати як об’єкти інфраструктури, так і цивільні об’єкти. Метою може бути створення умов геноциду для примушення України до перемовин на умовах РФ.

Все, що ви перелічили, все може бути в переліку цілей. Останнім часом Російська Федерація хоче або бити по складах, сподіваючись, що там щось може перебувати, або по цивільній інфраструктурі для того, щоб створити умови геноциду і примусити нас до перемовин на їхніх умовах.

— Олег Жданов

Війна на виснаження та ракетні запаси РФ

Експерт зазначає, що війна дедалі більше переходить у фазу виснаження. На полі бою перевагу матиме той, хто завдасть більшої шкоди економіці та інфраструктурним об’єктам супротивника.

Зараз настала фаза війни на виснаження. Фронт фактично мінімально динамічний. А хто кому більше завдасть шкоди в економіці та інфраструктурних об’єктах, які впливають на стан економіки, той, загалом, буде мати перевагу на полі бою.

— Олег Жданов

Щодо ракетних запасів, то Росія виробляє близько 60 ракет “Іскандер” на місяць. За останньою розвідувальною інформацією, в недоторканному запасі росіян є до 600 ракет різних типів. Експерт припускає, що для ударів по Україні вони можуть використати й ці запаси.

Вплив атак на авіабази та зміна тактики

Олег Жданов звернув увагу на те, що атаки на російські авіабази, зокрема “Енгельс”, можуть впливати на кількість застосовуваних ракет, оскільки Росія може не ризикувати піднімати стратегічну авіацію.

Не забудьте, що “Енгельс” вже другий раз поспіль — літаки звідти не піднімаються, тому що буквально за добу до вильоту ми завдаємо удар дронами. Сам факт атаки бази може впливати на те, що вони не ризикують піднімати стратегічну авіацію для участі в обстрілах нашої території.

— Олег Жданов

Також спостерігається зменшення кількості звичайних “Шахедів” під час атак, що може свідчити про зміну тактики РФ. Вони більше намагаються переключитися на реактивні дрони.

Нова загроза: реактивні дрони «Бандероль»

Експерт пояснює, що нове покоління дронів, такі як реактивні “Герань” та “Бандероль”, є фактично крилатими мініракетами.

Вони розуміють падіння ефективності звичайних “Гераней” чи “Шахедів”. І більше намагаються переключитися на реактивні дрони. Ми постійно бачимо реактивну “Герань”, “Герань-3”, “Герань-4”. І “Бандероль” — це теж фактично крилата мініракета.

— Олег Жданов

Висока швидкість (500-600 км/год) робить такі цілі значно небезпечнішими, а українській ППО важче їх збивати.

“Бандероль” йде 500-600 кілометрів на годину. Реактивна “Герань” теж рухається приблизно з такою ж швидкістю. Через швидкість і малу кількість засобів ППО нам важко збивати такі цілі.

— Олег Жданов

«Бандероль» фактично поєднує можливості крилатої ракети та безпілотника, маючи швидкість 620-650 км/год та дальність польоту до 500 кілометрів. Запускається цей засіб ураження з російського безпілотника «Оріон».

Попри відносно невелику бойову частину (близько 50 кг вибухівки), “Бандероль” краще долає систему ППО, а мобільні вогневі групи стають менш ефективними проти таких дронів.

Системи наведення та китайське комплектування

Росія використовує подвійну, а іноді й потрійну систему наведення своїх дронів: ГЛОНАСС, GPS, а також інерційну систему при приглушенні інших. Ворог, за словами експерта, дуже швидко реагує на виклики.

Росія використовує подвійну, а іноді й потрійну систему наведення своїх дронів. Є система ГЛОНАСС, GPS, а якщо все заглушено — вони можуть переходити на інерційну систему. На жаль, ворог дуже швидко реагує.

— Олег Жданов

Частина комплектування для “Бандеролі” має китайське походження: турбореактивний двигун та система наведення.

На “Бандеролі” стоїть китайський турбореактивний двигун. І система наведення, про яку я розповідав, теж китайська, не російська.

— Олег Жданов

Перспективи виробництва

Точних даних про масштаби виробництва “Бандеролі” поки що немає, але тенденція до посиленого виробництва таких дронів очевидна. Експерт вважає, що це новий етап у розвитку дронів-камікадзе дальнього радіусу дії, і надалі їх застосування буде зростати.

Поки що немає відкритої інформації, щоб можна було оцінити масштаби виробництва. Але я думаю, що вони посилено переходять на виробництво саме таких дронів. Це нове покоління дронів, новий етап у розвитку дронів-камікадзе дальнього радіусу дії. Скоріше за все, що далі, то більше ми будемо бачити їх застосування.

— Олег Жданов

Водночас Олег Жданов зауважив, що Україна також мала перспективні розробки реактивних безпілотників, однак наразі їхнього масового застосування не видно.