Посилення військового та економічного тиску на Росію може мати несподівані наслідки, підштовхнувши Володимира Путіна не до переговорів, а до нової ескалації війни. Така думка висловлюється у матеріалі видання Foreign Policy, де аналізуються потенційні реакції російського лідера на зростаючий тиск.
Персоналістська автократія та лояльність еліт
На відміну від традиційних політичних систем, у персоналістських автократіях, таких як Росія, логіка достатнього тиску для досягнення переговорів може не спрацювати. Автори матеріалу пояснюють, що оточення автократа зберігає лояльність доти, доки він здатен гарантувати доходи, безпеку або перемогу. Будь-які поступки, які можуть бути сприйняті як поразка, становлять серйозну загрозу для стабільності режиму та підтримки еліт. Саме страх втратити цю підтримку може спонукати Путіна до подальшої ескалації.
Удари по НПЗ: Серйозні наслідки для Росії
Одним з ключових факторів, що впливають на лояльність російських еліт, є економічний добробут. Удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) створили значні проблеми для економіки РФ. Згідно з даними, від початку року до початку липня українські дрони здійснили майже 200 атак на російські НПЗ. Це призвело до дефіциту пального та значного зниження внутрішнього виробництва бензину – приблизно на третину від рівня попиту.
Такі наслідки одночасно зменшують доходи, на яких тримається лояльність російських еліт, і змушують Кремль витрачати більше ресурсів на забезпечення внутрішньої безпеки. У такій ситуації, готовність до дипломатичного компромісу може бути сприйнята силовиками як ознака слабкості, що лише посилює ризик подальшої ескалації.
Інструменти ескалації
Замість переговорів, російська влада може вдатися до посилення атак. Серед головних інструментів ескалації, які називають автори, є:
- Масовані ракетні удари по українських містах. Росія намагається скористатися нестачею в України ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
- Удари по енергетичній інфраструктурі. Від початку року Москва здійснила 250 атак на об’єкти «Нафтогазу», зокрема на підприємства у Полтавській, Харківській і Сумській областях.
- Гібридний тиск на європейських союзників України.
Подібними діями Путін прагне продемонструвати російським елітам, що він все ще контролює ситуацію та залишається гарантом їхньої безпеки.
Розширення внутрішніх репресивних механізмів
Паралельно із зовнішньою агресією, Кремль активно розширює внутрішні репресивні механізми. Це включає посилення ролі ФСБ, зростання кількості справ про державну зраду та шпигунство, зміни у структурі Росгвардії, а також обмеження доступу до Telegram і WhatsApp та відключення інтернету. Тиск посилюється і на представників російських еліт, як свідчить справа проти колишнього заступника міністра оборони РФ Руслана Цалікова.
Умови для переговорів
Автори вважають, що Путін продовжуватиме ескалацію доти, доки політична ціна війни не стане для нього вищою за ціну переговорів. Для цього Росія має одночасно зіткнутися з кількома кризами – військовою, економічною та внутрішньополітичною.
До того часу Україні необхідно посилювати протиповітряну оборону та розширювати тиск не лише на російські НПЗ, а й на залізниці, порти та підприємства військово-промислового комплексу. Європа, своєю чергою, може посилити санкції проти російського тіньового флоту, його власників і посередників, які допомагають Москві отримувати доходи в обхід обмежень.
Висновок Foreign Policy
У Foreign Policy підсумовують, що у персоналістських автократіях тиск спочатку може зміцнювати режим і провокувати загострення. Переговори стануть прийнятними для Кремля лише тоді, коли продовження війни почне загрожувати виживанню коаліції, яка підтримує Путіна при владі.
Минулі прояви амбіцій та обережності
Нагадаємо, Володимир Путін неодноразово демонстрував свої військові амбіції. Так, святкування Дня Військово-морського флоту стало майданчиком для чергової демонстрації, де він заявив про намір будь-якою ціною відстоювати інтереси Росії на Північному морському шляху. Диктатор також пригрозив «усіма доступними засобами» забезпечити безпеку Калінінградської області у разі виникнення будь-яких загроз.
Водночас, є ознаки обережності. Наляканий ударами безпілотників України, диктатор РФ уже вдруге поспіль скасував головний військово-морський парад до Дня ВМФ у Санкт-Петербурзі та Кронштадті. Цей захід, який традиційно вважається однією з найважливіших подій року для Кремля, цього разу не відбувся. За даними ЗМІ, причиною могли стати побоювання щодо безпеки самого диктатора та високий ризик можливого замаху.
