В останні часи в Польщі активно поширюється дезінформація, яка створює хибне враження про високий рівень злочинності серед українців. Цей наратив, що часто походить від російської пропаганди, спрямований на розпалювання ксенофобії та негативного ставлення до біженців. Однак, офіційні дані правоохоронних органів свідчать про зовсім іншу картину, яка суперечить поширюваним міфам.
Поширення дезінформації та її наслідки
На тлі зростання кількості українців, які знайшли прихисток у Польщі, спостерігається збільшення нападів на самих українців. Це явище викликає серйозне занепокоєння та потребує уважного аналізу.
Гарячі дискусії в соціальних мережах, зокрема в мережі X, спалахнули навколо заяви Конрада Ніжніка, кандидата до Сейму від партії «Конфедерація». Він стверджував, що громадяни України скоюють у Польщі на 1000 осіб у 10 разів більше злочинів, ніж поляки. Ця теза, проте, виявилася неправдивою.
Аналіз офіційної статистики
Детальний аналіз даних Головного управління поліції Польщі розкриває маніпулятивний характер заяв про високу злочинність українців. Офіційна статистика правоохоронних органів надає чітке спростування цих міфів.
За період з 2022 по 2025 рік у Польщі було зареєстровано 800 446 злочинів. З них на частку іноземців припадає 28 396 правопорушень. Важливо зазначити, що ця цифра може бути дещо завищеною через випадки, коли в одному злочині брали участь особи різних національностей.
Безпосередньо громадяни України могли скоїти 17 027 злочинів. Беручи до уваги чисельність населення — близько 37,24 мільйона поляків та приблизно 1,68 мільйона українців — вимальовується наступна пропорція:
- Громадяни Польщі скоюють орієнтовно 20 злочинів на 1 000 осіб.
- Громадяни України скоюють орієнтовно 11 злочинів на 1 000 осіб.
Таким чином, реальний рівень злочинності серед поляків є вищим, ніж серед українців, які проживають у країні. Це свідчить про те, що заяви про «кримінальну навалу» з боку українців не відповідають дійсності.
Плутанина між поняттями: розшук і скоєння злочинів
Заява Конрада Ніжніка, ймовірно, базувалася на змішуванні двох абсолютно різних юридичних понять: кількості скоєних злочинів та кількості осіб, які перебувають у розшуку.
Наразі польська поліція розшукує 54 163 особи, з яких 57% — поляки. Водночас у базах розшуку перебуває 14 402 громадянина України. Це створює ілюзію більшої злочинності серед українців, але має пояснення.
Аномальна різниця у реєстрах розшуку зумовлена специфікою міжнародного законодавства та міграційними процесами, а не «кримінальною схильністю».
Особливості міжнародного розшуку
Польські правоохоронці не мають повноважень розшукувати за кордоном осіб, винних у дрібних правопорушеннях. Міжнародні угоди дозволяють активне транскордонне переслідування лише за тяжкі злочини, такі як убивства чи тероризм.
За дрібні правопорушення, несплату штрафів або неучасть у громадських роботах розшук оголошується виключно в межах Польщі. Якщо іноземець виїжджає додому чи в іншу країну під час або після розгляду справи, розшукова справа залишається «замороженою» в системі на роки. Саме через накопичення таких формально «завислих» справ у реєстрах виникає статистичний перекіс, який використовується для створення хибного уявлення про підвищену злочинність серед українських біженців та мігрантів.
Зростання агресії та злочинів на ґрунті національної упередженості
На жаль, на тлі дезінформації та розпалювання ворожнечі в польському суспільстві спостерігається значне зростання агресивних інцидентів та злочинів на ґрунті національної упередженості проти українців.
Напади трапляються в різних громадських місцях: магазинах, на вулицях, у громадському транспорті, а також поблизу чи всередині помешкань біженців. Зловмисники вдаються до образ через українську мову, застосовують фізичне насильство, використовують зброю або завдають тілесних ушкоджень дітям, підліткам і дорослим. Такі випадки фіксуються у таких містах, як Вроцлав, Плоцьк, Познань, Легниця, Більсько-Бяла та Тримісто.
Більшість цих інцидентів супроводжується ксенофобськими вимогами «розмовляти польською» або «повертатися додому». Правоохоронці, мерія Вроцлава, дипломатичні установи та Міністерство внутрішніх справ Польщі реагують на ці резонансні події, затримуючи нападників, яким загрожує кримінальна відповідальність.
Водночас, постраждалі відзначають, що подібні атаки та повільне реагування деяких служб змушують їх почуватися невпевнено та незахищено.
Причини зростання ксенофобії
Згідно з даними поліції та результатами опитувань, рівень злочинів на ґрунті ненависті та антиукраїнських настроїв у польському суспільстві суттєво зріс. Експерти пов’язують це явище з кількома факторами:
- Токсична атмосфера в соціальних мережах: Поширення дезінформації та розпалювання ворожнечі в онлайн-просторі.
- Діяльність російських тролів: Цілеспрямовані кампанії з дестабілізації суспільства та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
- Політичні та історичні суперечки: Напруженість, пов’язана з політичними розбіжностями та історичними трактуваннями.
Заклик до солідарності та протидії ксенофобії
На тлі цих тривожних подій прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із застережливим закликом не допустити зростання ксенофобії. Він наголосив, що оцінювати людей за національністю є небезпечним для демократії, а фундаментом держави залишається солідарність.
Ці слова є важливим нагадуванням про необхідність спільної боротьби проти дискримінації та захисту прав усіх мешканців країни, незалежно від їхнього походження.
