Зникнення значної суми грошей під час обшуку: справа киянки та рішення Верховного Суду
Історія, яка привернула увагу «Судово-юридичної газети», розкриває прикрий випадок втрати майже 1,2 мільйона гривень, вилучених під час обшуку у мешканки Києва. Незважаючи на те, що кошти фактично зникли на етапі досудового розслідування, Верховний Суд чітко визначив, що держава зобов’язана компенсувати їх власниці.
Хронологія подій: від обшуку до зникнення коштів
Все почалося ще в серпні 2019 року, коли слідчі провели обшук за місцем проживання киянки. Під час цієї слідчої дії було вилучено значну суму грошей: 20 240 доларів США, 2 120 євро, а також 211 600 гривень, разом із певними документами. Згодом на вилучене майно було накладено арешт.
Через два роки, ухваленням суду було встановлено відсутність підстав для подальшого обмеження права власності, і арешт було скасовано. Після цього, жінка, через свого адвоката, звернулася до слідчого з вимогою повернути її кошти. На жаль, отримати їх виявилося неможливо.
Виявлення причини втрати: службове розслідування
Проведене службове розслідування встановило шокуючу деталь: вилучені кошти зникли ще на стадії досудового розслідування. Слідча, яка мала цим займатися, не передала гроші на зберігання до уповноваженого банку, як того вимагає чинне законодавство. Внаслідок такого неналежного виконання своїх обов’язків, кошти, еквівалентні майже 1,2 мільйона гривень, безслідно зникли.
Судовий процес: боротьба за відшкодування
Оскільки гроші фізично перестали існувати як речові докази, власниця звернулася до суду з позовом про відшкодування завданої майнової шкоди. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік позивачки, визнавши її право на компенсацію.
Проте, у жовтні 2024 року, Головне управління Національної поліції в Київській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду. У скарзі вимагалося скасувати попередні рішення та повністю відмовити в задоволенні вимог про компенсацію.
Рішення Верховного Суду: держава відповідальна за збитки
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відхилив касаційну скаргу поліції, залишивши в силі рішення попередніх інстанцій. Суд сформулював кілька ключових висновків, які пояснюють, чому держава має компенсувати втрачені кошти:
-
Відповідальність органу досудового розслідування: Той факт, що обшук проводився за ухвалою суду, не звільняє орган досудового розслідування від обов’язку належного збереження майна.
-
Умови для виплати компенсації: Для виплати компенсації коштом держави достатньо доведення трьох умов: протиправність дій чи бездіяльності відповідного органу, наявність завданої шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між ними. Доводити вину конкретного слідчого для цього не обов’язково.
Суд також відкинув аргумент поліції про необхідність окремого судового акта для визнання дій слідчої незаконними, оскільки факт порушення вже був встановлений під час службового розслідування.
Крім того, суд наголосив, що виплата цивільної компенсації власниці не перешкоджає подальшому пошуку винних осіб та притягненню їх до кримінальної відповідальності за зникнення грошей.
Таким чином, за рішенням Касаційного цивільного суду, держава має виплатити жінці з бюджету збитки, завдані внаслідок зникнення її коштів.
Додаткова інформація: приклади розкрадань
У контексті цієї справи, варто згадати про інші випадки, коли було завдано збитків державі внаслідок неправомірних дій:
-
Привласнення продуктів у ЗСУ: Начальника тилу одного з навчальних підрозділів ЗСУ засудили до 10 років позбавлення волі за розкрадання продуктів, призначених для військових. За даними Офісу генерального прокурора, упродовж червня 2024 року – січня 2025 року було зафіксовано 59 епізодів вивезення та продажу списаних за документами продуктів (м’яса, круп, цукру тощо) цивільним особам, що завдало державі збитків на близько 500 тисяч гривень. Посадовця було викрито у січні 2025 року та визнано винним у привласненні військового майна в умовах воєнного стану. Справа його спільниці, начальниці їдальні, наразі перебуває в суді.
Правоохоронці не називають точну військову частину, однак залучення Деснянської спеціалізованої прокуратури та поліції Чернігівщини свідчить про ймовірну причетність до навчального центру «Десна».
