Економічні стимули чи посилення тиску: як зупинити війну в Україні?
Аналітики з The Atlantic розглядають стратегію президента США Дональда Трампа щодо Росії та наслідки його економічних пропозицій для України. Старший науковий співробітник Brookings Institution Томас Райт вважає, що спроби Вашингтона досягти миру шляхом економічних поступок не зупинять російську агресію, а лише посилять розрахунки Кремля на подальші просування.
Історичні паралелі: урок минулого
Автор статті проводить паралель з подіями 1965 року, коли президент США Ліндон Джонсон запропонував Північному В’єтнаму масштабну економічну допомогу в обмін на припинення агресії проти Південного В’єтнаму. Однак Ханой відхилив цю пропозицію. Цей історичний приклад, на думку Райта, демонструє, що фінансові стимули не завжди здатні змінити поведінку держав, для яких ключовими є націоналізм, ідеологія та геополітичне суперництво.
Пастка Трампа: наївність у відносинах з Путіним
На думку Томаса Райта, Дональд Трамп робить подібну помилку у своїх спробах домовитися з Володимиром Путіним.
Дональд Трамп потрапив у ту саму пастку з Володимиром Путіним, очевидно вважаючи, що правильні економічні стимули переконають російського лідера укласти мир. (…) Наївність, що стоїть за цим, можливо, можна було б вибачити, якби Путін був новим лідером без жодного досвіду, але він — відома особистість. Україна — його одержимість, його білий кит. Він хоче підкорити її і довів, що заплатить величезну ціну за досягнення цієї мети.
— Томас Райт
Помилкова стратегія: замороження конфлікту та поступки
На початку свого другого президентського терміну Трамп прагнув швидко завершити війну, заморозивши лінію фронту та домігшись відмови України від вступу до НАТО. Однак замість посилення військової підтримки Києва та збільшення санкційного тиску на Москву, американська адміністрація зробила ставку на економічні домовленості. До переговорної команди було залучено бізнесмена Стіва Віткоффа, який працював над можливими домовленостями з російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим.
Серед попередніх пропозицій були скасування санкцій проти Росії, запуск спільних американсько-російських бізнес-проєктів і повернення Москви до «Групи семи». Однак переговори зайшли в глухий кут через вимогу Путіна передати Росії додаткові українські території. Згодом дипломатичні контакти супроводжувалися домовленостями щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки. Адміністрація Трампа також розглядала можливість повернення Росії частини заморожених активів як стимулу для часткового припинення вогню.
На думку Райта, спроби домовитися з Москвою через економічні вигоди лише погіршили відносини між Вашингтоном і Києвом.
Російська тактика та необхідність посилення тиску
Водночас Росія, як зазначає автор, прагне скористатися зимою, щоб послабити Україну масованими ударами по енергетичній інфраструктурі. Крім того, Москва може розширювати диверсійну кампанію проти європейських партнерів України.
Аналітик переконаний, що змінити розрахунки Кремля можна лише шляхом посилення тиску. Для цього США мають забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, допомогти завдавати втрат російським військам і підтримувати європейських союзників у протидії російським атакам.
Путін, схоже, вважає, що час на його боці. Поступки Трампа зміцнюють це переконання.
— Томас Райт
Перспектива майбутньої адміністрації та стратегія перемовин
Автор також закликає Трампа врахувати перспективу зміни американської політики після наступних президентських виборів. На його думку, майбутня адміністрація США може зайняти жорсткішу позицію щодо Росії, і Вашингтон міг би використати цю можливість як аргумент для досягнення угоди на прийнятних для України умовах.
Райт вважає, що головне завдання американського президента — переконати Путіна, що продовження бойових дій коштуватиме Росії дорожче, ніж припинення війни.
Щоб досягти припинення вогню, тепер він має переконати Путіна, що війна буде дорожчою за мир.
— Томас Райт
Додаткові аспекти російської агресії та міжнародної реакції
Раніше повідомлялося, що Росія може використати відновлення тристоронніх переговорів для просування своїх вимог і посилення тиску на Україну. Європейський Союз прагне взяти участь у наступному раунді переговорів між Україною, Росією та США, щоб посилити свій вплив на процес мирного врегулювання.
Україні знадобляться нові, економічно ефективніші розробки, а також заходи для знищення місць запуску ракет і безпілотників. Москва передає Пхеньяну військові напрацювання й досвід, отриманий під час війни проти України, а натомість отримує солдатів, робочу силу та озброєння. Реальних домовленостей від зустрічей очікувати не варто. Цьому сприяють розвиток власного озброєння, використання супутникових знімків і розвідувальних даних.
