Російський диктатор Володимир Путін, можливо, міг би зберегти владу, погодившись на припинення вогню. Однак його нераціональне бажання захопити весь Донбас може призвести до того, що Росія втратить контроль над Кримом. Натомість, російська армія поступово втрачає свої військові можливості на полі бою, тоді як Україна, навпаки, суттєво покращує власні технологічні потужності.
Замість того, щоб тверезо оцінити ситуацію та піти на заморожування конфлікту, кремлівський диктатор Володимир Путін продовжує вимагати нових територіальних поступок. Про це пише колишній прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у гостьовій колонці Kyiv Independent.
Після серпневої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у 2025 році Путін намагається змусити американського лідера натиснути на українського президента Володимира Зеленського. Головна мета Кремля полягає у збереженні контролю над майже 20% вже окупованих територій та приєднанні тієї частини Донецької області, яку досі успішно утримує Україна.
До цієї зустрічі Трамп разом з європейськими лідерами виступав за негайне припинення вогню, проте згодом раптово підтримав вимоги російського диктатора щодо Донбасу. Європейським політикам довелося швидко втрутитися, щоб захистити українського президента від цього шаленого тиску, через що політичні переговори повністю зайшли у безвихідь.
Саме Трамп, якого знову обдурив Путін, продовжив цю війну.
— Карл Більдт
Російський лідер досі сліпо вірить, що постійні удари по цивільних об’єктах та критичній інфраструктурі змусять українців здатися, хоча за допомогою самих лише повітряних бомбардувань ще ніхто не вигравав війни.
Тим часом українські військові успішно розширюють географію атак безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, що вже спровокувало серйозну паливну кризу всередині країни-агресорки. Проте справжнім переламним моментом може стати методичне знищення логістичних шляхів, які з’єднують територію Росії з тимчасово окупованим Кримським півостровом.
Сили оборони України безперервно атакують вантажівки у східному коридорі, пороми в Керченській протоці та ворожі кораблі в Азовському морі, що робить утримання Криму дедалі складнішим і небезпечнішим завданням для росіян.
Крим як точка неповернення для Путіна
Для пересічного російського суспільства утримання невеликої частини Донецької області не має абсолютно жодного значення, тоді як втрата контролю над Кримом гарантовано стане внутрішньою політичною катастрофою. Саме зухвала окупація цього українського півострова у березні 2014 року забезпечила Путіну небувалу популярність і заклала головний фундамент для повномасштабного вторгнення.
Початкова мета Кремля підкорити всю Україну військовим та політичним шляхом вже остаточно провалилася, що свідчить про глобальну стратегічну поразку російського лідера. Збереження влади диктатора у разі гіпотетичної мирної угоди залишається відкритим питанням, проте він напевно не переживе сценарію, за якого втратить Крим.
Згідно з результатами останніх соціологічних опитувань, переважна більшість росіян уже зараз підтримує завершення бойових дій, тому найбільш раціональним кроком для Путіна було б негайно погодитися на припинення вогню. Натомість керівництво Росії свідомо ігнорує цю можливість і відмовляється від дипломатичного врегулювання на користь подальшого кривавого протистояння.
Якщо він продовжить рухатися нинішнім шляхом, він навряд чи отримає той шматочок Донецька, який хоче, але з високою ймовірністю втратить контроль над Кримом.
— Карл Більдт
Експертні оцінки щодо майбутнього Криму
Варто зазначити, що військовий експерт Олексій Гетьман також вважає, що Путін може втратити Крим. Українські удари по транспортній та паливно-енергетичній інфраструктурі, а також по маршрутах постачання в тимчасово анексованому Криму можуть бути частиною першого етапу підготовки до його деокупації. Втім, наземну операцію все одно доведеться проводити.
