Звільнення головного економіста ВЕБ Андрія Клепача: тривожні сигнали для російської економіки
Аналіз стану російської економіки, представлений головним економістом державного банку «Внешэкономбанк» (ВЕБ) Андрієм Клепачем, викликав несподівану та жорстку реакцію з боку Кремля. Клепач, який протягом 12 років обіймав цю посаду, а до цього шість років працював заступником міністра економічного розвитку, був звільнений з посади одразу після того, як його оцінки стану російської економіки були оприлюднені. Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), це сталося за «дзвінком згори».
Економіка Росії у стані стагнації: висновки Клепача
21 травня 2024 року на засіданні Нікітського клубу, організованому Московською біржею, Андрій Клепач представив свій аналіз ключових економічних та геополітичних викликів, що стоять перед Росією. Його висновок був однозначним: російська воєнна економіка перебуває у стані стагнації. Серед основних чинників, що стримують економічне зростання та інвестиційну активність, експерт назвав:
- Значні оборонні витрати, що виснажують державний бюджет.
- Жорстку монетарну політику, що передбачає високу ключову ставку.
- Наслідки міжнародних санкцій, запроваджених проти Росії.
- Українські удари по критично важливій російській інфраструктурі.
Про оцінку Клепача російське медіа The Moscow Times повідомило 14 серпня, а наступного дня інформація поширилася іншими російськими ЗМІ.
Звільнення та його причини
16 серпня видання The Bell, посилаючись на джерело, близьке до Клепача, повідомило, що генеральний директор ВЕБ Ігор Шувалов звільнив економіста того ж дня. Причиною стало саме його економічне оцінювання. Інше джерело також підтвердило, що саме оцінка стану економіки стала підставою для звільнення.
Теорія перемоги Путіна під загрозою
У своєму аналізі від 21 травня Клепач зазначив, що Росія поки що здатна вести війну на виснаження, не доводячи економіку до повного колапсу. Однак, на його думку, така політика підвищує ризики соціальної кризи та може призвести до подальшого відставання Росії від США, Китаю та України у сфері економічного та технологічного розвитку.
Президент Володимир Путін під час Петербурзького міжнародного економічного форуму 7 червня 2024 року чітко окреслив своє бачення перемоги, яке ґрунтується на веденні тривалої війни на виснаження. Його теорія передбачає поступове просування російської армії, одночасне унеможливлення контрнаступальних операцій України та виснаження її та її міжнародних партнерів. Проте, оцінка Клепача свідчить, що економічна база для такої стратегії є хисткою.
Українські удари як суттєвий макроекономічний фактор
Окрему увагу Клепач приділив наслідкам українських атак по російській портовій, нафтовій, хімічній та логістичній інфраструктурі. Він вважає ці удари суттєвим макроекономічним фактором, що перешкоджає розширенню російської економіки. За його прогнозом, до 2026 року це може спричинити уповільнення річного економічного зростання майже до нульової позначки.
Наслідки зростання оборонних витрат
Клепач також констатував значне збільшення російських оборонних витрат після повномасштабного вторгнення в Україну. Це призводить до того, що військово-промисловий комплекс дедалі сильніше витісняє цивільний сектор, посилюючи обмеження для промислових підприємств, які не пов’язані з обороною, та сприяючи їхньому скороченню.
За словами економіста, поєднання високих витрат на оборону та жорсткої монетарної політики (ймовірно, мається на увазі високий ключовий відсоток) «стискає» російську економіку. Ключова ставка досягла пікового значення у 21% у червні 2025 року, а нині становить 14%. Клепач прогнозує, що у 2026 році реальні інвестиції в Росії скоротяться на 2,5%, а у 2027 році, ймовірно, не покажуть зростання.
Реакція Кремля та тиск на Центральний банк
Аналітики ISW зауважили, що Кремль продовжує чинити тиск на Центральний банк, вимагаючи знизити ключову ставку. Це робиться з метою створення видимості економічної стабільності та збільшення доступного для оборонного сектору капіталу, незважаючи на триваючий інфляційний тиск з боку бюджету.
«Добровільні» внески та тиск на бюджет
На тлі економічних труднощів, російські компанії у 2026 році вже перерахували до федерального бюджету 384 млрд руб. (близько 4,5 млн дол.) так званих «добровільних» внесків. Ця сума приблизно у півтора раза перевищує загальний обсяг таких платежів за 2025 рік. Ще 26 березня 2026 року Путін особисто закликав найбільших представників російського бізнесу робити подібні внески, щоб зменшити навантаження на державний бюджет, спричинене тривалою війною.
За оцінкою Клепача, у 2027 році Кремль може скоротити державні видатки на 600 млрд руб. (близько 7,1 млрд дол.) порівняно з 2026 роком. Це свідчить про реальний тиск на російський бюджет, незважаючи на заплановане скорочення та зростання доходів від вищих цін на сиру нафту.
ISW: економічна політика Росії неефективна
Аналітики ISW продовжують вважати, що економічна політика російського уряду виявилася неефективною для забезпечення довготривалої війни проти України. Це стало однією з причин низки серйозних економічних труднощів:
- Різке та фактично нестійке зростання військових витрат.
- Висока інфляція.
- Гострий дефіцит робочої сили.
- Скорочення ресурсів Фонду національного добробуту.
Ці фактори створюють серйозні проблеми для монетарної та макроекономічної політики Росії, на які саме й звертає увагу Клепач у своїй оцінці.
Економіка Росії фактично зупинилася
Крім того, наприкінці липня The Moscow Times повідомляло, що економіка Росії фактично зупинилася. За перші п’ять місяців 2026 року ВВП зріс лише на 0,2%, що у 20 разів повільніше за показники минулих років. Попри заклики Путіна до стимулювання інвестицій, великий бізнес, включно з «Газпромом», «Росатомом» та «Новатеком», масово скорочує витрати.
Є значні докази того, що оцінка Клепачем економічних проблем Росії відповідає реальності, що підриває обґрунтованість теорії перемоги Путіна.
— зазначається у звіті аналітиків ISW.
Прикметно, що аналітики ISW раніше зазначали, що Москва дедалі гостріше відчуває проблеми з підтриманням своєї військової моделі, оскільки російські втрати перевищують темпи набору нових військовослужбовців, а фінансові та матеріальні витрати продовжують зростати. Водночас російське військове керівництво, ймовірно, систематично вводить Путіна в оману щодо реального стану справ на полі бою, що може поглиблювати його хибні уявлення про успіх.
