У серпні 2026 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров закликав до пошуку механізмів проведення виборів в умовах тривалої війни. Однак, останні соціологічні опитування свідчать про значно обережнішу позицію українського суспільства щодо цього питання. ТСН.ua аналізує результати досліджень, щоб зрозуміти, яку підтримку має Федоров, кого українці бачать на чолі держави та чи готові вони до виборчого процесу вже зараз.
Довіра до Михайла Федорова: результати опитувань
Дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене з 7 травня по 3 червня 2026 року, вимірювало довіру до публічних діячів. Респондентів запитували про їхнє ставлення до Михайла Федорова, якого в анкеті представляли як міністра оборони, а раніше – міністра цифрової трансформації та ініціатора проєкту «Дія». За результатами опитування, 50% опитаних заявили, що довіряють йому. Не довіряють Федорову 21% респондентів, а 22% не змогли дати відповідь, зазначивши, що не знають його навіть після короткого опису. Це опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) серед 1015 дорослих громадян на підконтрольній території України. Важливо зазначити, що до вибірки не були включені мешканці тимчасово окупованих територій та громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Найсвіжіше дослідження групи «Рейтинг» було проведене 5-6 серпня 2026 року. За його результатами, 58% опитаних довіряють Михайлу Федорову, а 17% – ні.
Гіпотетичні президентські вибори: позиції кандидатів
У модельному сценарії першого туру президентських виборів, проведеного «Рейтингом», Михайло Федоров посів третє місце серед усіх опитаних, набравши 12,5% голосів. На перших позиціях опинилися Володимир Зеленський із 25,2% та Валерій Залужний із 16,7%. Далі йдуть Кирило Буданов (7,9%), Петро Порошенко (5,6%), Дмитро Разумков (2,8%), Юлія Тимошенко (2,4%), Андрій Білецький (2,2%). Сергій Притула та Юрій Бойко отримали по 1,7%.
3,9% респондентів обрали б «іншого кандидата», 5,5% не брали б участі в голосуванні, а 11,9% ще не визначилися з відповіддю.
Дослідження «Рейтингу» охопило 1000 респондентів методом CATI. Вибірка була репрезентативна за віком, статтю та типом поселення, з похибкою, що не перевищує 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95.
Динаміка громадської думки: порівняння з минулими опитуваннями
Для порівняння, попереднє дослідження «Рейтингу», проведене 20-21 липня 2026 року, показало дещо інші результати. Тоді 65% респондентів висловили довіру Федорову, 72% не підтримали його звільнення з посади міністра оборони, а 13,4% назвали б його у гіпотетичному першому турі президентських виборів.
Готовність до виборів: коли українці готові голосувати?
Найбільш пряме запитання щодо часу проведення виборів було поставлене у дослідженні КМІС, проведеному з 20 липня по 3 серпня 2026 року. Респондентам запропонували уявити сценарій припинення вогню та надійні гарантії безпеки, а потім запитали, чи варто проводити національні вибори.
15% опитаних вважають, що голосування має відбутися вже зараз, навіть до припинення вогню. Ще 23% обрали варіант «після припинення вогню та гарантій безпеки». Водночас, значна більшість – 57% – переконані, що вибори мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни.
Таким чином, 38% респондентів допускають проведення виборів до повного завершення війни (або одразу, або після припинення вогню з гарантіями). Однак, більшість (57%) відкладає голосування на період після досягнення остаточного миру.
КМІС провів опитування серед 974 дорослих громадян на підконтрольній уряду території. Похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1% з довірчою ймовірністю 0,95, хоча інститут застерігає про можливе систематичне відхилення через воєнні умови.
Порівняння тенденцій: чи змінюється позиція суспільства?
Аналізуючи дані КМІС, можна спостерігати певне послаблення категоричної позиції «лише після повного завершення війни», однак більшість суспільства залишається при своєму. У листопаді-грудні 2025 року 10% допускали вибори до припинення вогню, 23% – після припинення вогню та гарантій безпеки, а 59% – лише після мирної угоди. У липні-серпні 2026 року частка першої групи зросла до 15%, другої – до 23%, тоді як частка третьої залишилася на рівні 57%.
Висновки: довіра не дорівнює готовності до голосування
Зібрані дані показують, що Михайло Федоров має помітний рівень довіри серед українців. Частина респондентів бачить його серед потенційних кандидатів на президентських виборах, а більшість не підтримувала його звільнення з посади міністра оборони.
Водночас, сценарій виборів найближчим часом або після припинення вогню з гарантіями безпеки викликає меншу готовність суспільства, ніж особиста підтримка самого політика. Звернення Федорова ініціювало важливу політичну дискусію щодо законних та безпечних механізмів проведення виборів під час війни. Однак, опитування не дають підстав для простого висновку, що висока довіра до Федорова автоматично означає згоду українців на проведення виборів просто зараз. Особиста довіра, гіпотетичний вибір кандидата та реальна готовність брати участь у голосуванні – це різні аспекти суспільної думки.
