Дискусія про вибори в умовах війни: Заклик Михайла Федорова
Заклик Михайла Федорова, який 18 серпня виступив із пропозицією знайти законний та безпечний механізм відновлення демократичного процесу в Україні, навіть за умов тривалої війни, відновив актуальність дискусії про майбутні вибори. Однак, наразі чинне законодавство України не дозволяє провести вибори під час дії воєнного стану, і навіть проста зміна законів може бути недостатньою.
Федоров наголосив, що Росія не повинна визначати, коли українці зможуть обирати владу. Він підкреслив, що демократія не може бути заручницею агресора. Проте, він також визнав складність організації голосування під час війни, зазначивши необхідність врахування прав військових, українців за кордоном та мешканців прифронтових регіонів.
Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії. Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою. Тому ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. Це складно. Потрібно забезпечити право голосу військових, мільйонів українців за кордоном, людей в прифронтових регіонах. Потрібно забезпечити безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результату. Але складність не означає неможливість.
— Михайло Федоров
За словами Федорова, вибори — це не лише акт голосування, а й момент, коли влада звітує перед громадянами, а суспільство вирішує, чи довіряти їй надалі. Він закликав не дозволяти російському керівництву визначати майбутнє української демократії, хоча й не запропонував готової процедури для проведення голосування.
Законодавчі перепони та вимоги до виборчого процесу
Заборона на проведення виборів під час дії воєнного стану закріплена в українському законодавстві. Частина перша статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування за таких умов. Це означає, що політичний заклик або зовнішні вимоги самі по собі не створюють законної підстави для проведення виборів. Спочатку має бути припинений або достроково скасований воєнний стан.
Однак, навіть після скасування воєнного стану, негайне проведення виборів не є можливим. Держава повинна вирішити низку критичних питань для забезпечення чесного голосування:
- Як проголосують військовослужбовці на фронті?
- Як будуть забезпечені виборчі дільниці у містах, що перебувають під загрозою обстрілів?
- Як забезпечити участь мільйонів громадян, які перебувають за кордоном?
- Як проголосують внутрішньо переміщені особи?
Стаття 71 Конституції України встановлює високий стандарт для виборів: вони мають бути загальними, рівними, прямими, відбуватися таємним голосуванням, а волевиявлення громадян має бути вільним. Це означає, що кожен виборець повинен мати однакову можливість обрати владу без тиску, небезпеки або фактичного виключення з процесу.
Підготовка Центральної виборчої комісії
Центральна виборча комісія (ЦВК) вже працює над організацією загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану. 7 січня 2026 року ЦВК схвалила пропозиції щодо цього процесу. Комісія розробляє правила, які будуть необхідні після зміни правового режиму.
Окремо ЦВК опрацьовує питання актуалізації відомостей про виборців, голосування громадян за кордоном, а також розробляє план підготовки та проведення повоєнних виборів. До цієї роботи залучені представники органів влади, народні депутати, громадянське суспільство та міжнародні інституції. ЦВК передала свої пропозиції профільному парламентському комітету та робочій групі, яка готує комплексні законодавчі рішення. Водночас, ЦВК підкреслює, що її напрацювання є основою для широкої дискусії щодо захисту виборчих прав та української демократії від втручання держави-агресорки.
Позиції Президента, США та ЄС
Володимир Зеленський у лютому 2026 року окреслив конкретну передумову для підготовки до президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди: щонайменше два місяці перемир’я, безпека та час на відновлення інфраструктури.
Я дуже чесний. Дайте нам два місяці перемир’я, і ми підемо на вибори. Ось і все… Дайте нам перемир’я, дайте нам безпеку, інфраструктуру, може, не два місяці, але нам потрібно багато днів, щоб підготуватися. Тоді дайте нам можливість, нашим солдатам, голосувати, як вони можуть, я маю на увазі, захищати наше життя, нашу країну, і в той же час голосувати. Це щось складне.
— Володимир Зеленський (на Мюнхенській конференції з безпеки 14 лютого)
Президент також наголосив на унікальності української ситуації, де міста зазнають ракетних та балістичних атак, що ускладнює порівняння з виборами в інших країнах під час війни. Після гарантій безпеки парламент міг би змінити законодавство за потреби.
Президент США Дональд Трамп у грудні 2025 року висловив думку, що Україна повинна провести вибори, незважаючи на війну, і що український народ має мати такий вибір.
Я думаю, що Україна повинна провести вибори. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але я думаю, що український народ повинен мати цей вибір.
— Дональд Трамп (в інтерв’ю POLITICO)
Європейська комісія, через свою речницю Анітту Гіппер, наголосила, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять умови, оскільки Президент Зеленський є демократично обраним лідером, а Росія веде агресивну війну проти України.
Росія веде агресивну війну проти України. Президент Зеленський є демократично обраним лідером, і будь-які вибори мають проводитися тоді, коли умови дозволять це зробити.
— Анітта Гіппер
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у лютому 2026 року зазначила, що голосування під час зовнішніх атак не було б добрим рішенням, і що країна має зосередити зусилля на протидії агресору. Вона також підкреслила відсутність реальних поступок з боку Росії.
Голова Європарламенту Роберта Мецола пояснила позицію ЄС, вказуючи на повсякденні реалії українців, які можуть не мати доступу до електроенергії чи безпеки для відвідування виборчих дільниць.
Якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати. І це цинічний задум, в який ми потрапляємо, і ми абсолютно не повинні цього допускати.
— Роберта Мецола (на Мюнхенській конференції)
Відсутність узгодженого плану
Наразі у публічних позиціях Києва, Вашингтона та європейських партнерів немає узгодженого плану щодо негайного проведення виборів. Трамп говорить про необхідність виборів, Зеленський — про перемир’я, безпеку та участь військових, а представники ЄС наголошують на умовах, за яких вибір не стане формальністю під ударами агресора.
Важливий контекст
Нагадаємо, Михайло Федоров очолював Міністерство оборони від січня до липня 2026 року. Серед пріоритетів його роботи були масштабування закупівель дронів, зміни в оборонних закупівлях, розвиток технологічних проєктів та посилення протиповітряної оборони. Він визнавав, що не встиг завершити організаційну трансформацію відомства, повністю перевести закупівлі на тендери та вибудувати культуру відповідальності.
15 липня Федоров повідомив про відставку після формування нового уряду. Президент Зеленський згодом визнав, що між Федоровим та тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським були серйозні розбіжності, які не вдалося вирішити без його втручання.
Відставка Федорова викликала помітний суспільний резонанс, зокрема, акції на його підтримку.
Також варто зазначити, що чоловіки віком 23–24 років в Україні опинилися у правовій «сірій зоні»: виїзд за кордон для них обмежений, але бронювання від мобілізації недоступне. Цю проблему визнають у Міністерстві оборони та Мінекономіки.
У тексті також згадується про чергову російську атаку на багатоповерхівку у Харкові 19 серпня та успішне відбиття повітряної атаки українськими силами. Зазначається, що військова політика російського керівництва змушує НАТО готуватися до найгірших сценаріїв.
