Російська влада панікує: Збільшення присутності силовиків на АЗС та розширення прав МНС
Повідомлення від Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про зростання страху в Кремлі перед можливими масовими протестами та народними бунтами. Цей страх, ймовірно, зумовлений дефіцитом пального та загрозою нової хвилі мобілізації. Влада вдається до безпрецедентних заходів, задіюючи Росгвардію навіть для охорони звичайних заправних станцій.
Росгвардія патрулює АЗС: ознака неспроможності звичайної поліції
Згідно з даними ISW, які посилаються на інсайдерські джерела, з 18 серпня 2026 року російський диктатор Володимир Путін наказав підрозділам Росгвардії патрулювати щонайменше 13 заправок. Ці заходи були запроваджені у Московській області та на окупованому півострові Крим. Головною метою таких дій є стримування можливого насильства та масового невдоволення громадян, спричиненого жорсткими обмеженнями на продаж бензину.
Аналітики ISW наголошують, що залучення Росгвардії свідчить про повну відсутність довіри Кремля до здатності звичайної поліції впоратися з потенційними заворушеннями. Ситуація з паливною кризою розглядається як тривала та серйозна загроза.
Нове законодавство: МНС отримує право на використання зброї
Паралельно з силовими заходами на АЗС, російська влада активно змінює законодавство, готуючись до жорсткого придушення будь-яких протестів. Урядова комісія вже схвалила законопроєкт, який надає співробітникам МНС Росії право застосовувати фізичну силу та вогнепальну зброю під час виконання своїх завдань.
Хоча офіційно Кремль пояснює це рішення необхідністю “захисту від українських дронів”, аналітики ISW впевнені, що справжня мета — надання силовикам юридичних підстав для розгону бунтів зі зброєю в руках. Ці зміни до закону про цивільний захист відбуваються на тлі двох ключових страхів режиму: постійного дефіциту бензину та ймовірної примусової мобілізації, яку Путін планує провести одразу після вересневих виборів до Держдуми.
Загальна тенденція до обмежень та зменшення публічних заходів
Ці події відбуваються на тлі ширшої тенденції до обмеження публічних заходів. Наприклад, на початку червня Москва вперше за 23 роки відмовилася від традиційного концерту на Червоній площі на честь Дня Росії. Скорочення святкових програм у центрі столиці РФ є продовженням загальної тенденції до зменшення публічних зібрань.
Пов’язані події:
Видання The Times раніше повідомляло про поступову втрату Росією впливу в країнах, які тривалий час вважалися її партнерами або входили до сфери інтересів Кремля. Від Сирії до пострадянського простору Москва отримує все більше сигналів про ослаблення своїх колишніх позицій.
