Дніпропетровський окружний адміністративний суд виніс рішення, яке скасувало мобілізацію чоловіка, що самостійно виховує двох малолітніх дітей. Крім того, постанову військово-лікарської комісії (ВЛК) про його придатність до військової служби було визнано недійсною. Військова частина зобов’язана виключити чоловіка зі списків особового складу та звільнити його. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
Ключові обставини справи
Вирішальною обставиною у справі стало те, що всього за десять днів до мобілізації інший суд встановив факт постійного проживання дітей з батьком. Суд підтвердив, що батько без участі матері забезпечує утримання та щоденний догляд за дітьми.
12 березня 2026 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. Того ж дня начальник ТЦК та СП видав наказ про його призов під час мобілізації та направлення до військової частини. Вже наступного дня чоловіка зарахували до списків особового складу.
Аргументи позивача
Чоловік наполягав на незаконності своїх дій. Він стверджував, що його примусово доставили до ТЦК невідомі особи у камуфляжі без участі поліції. Крім того, він заявив про порушення процедур під час проходження ВЛК, зазначивши, що просив направити його на додаткове обстеження через проблеми зі здоров’ям. Важливим аргументом позивача було право на відстрочку, оскільки він самостійно виховує двох дітей.
Рішення суду про проживання дітей
2 березня 2026 року Соборний районний суд Дніпра ухвалив рішення, яким встановив, що двоє малолітніх дітей фактично проживають із батьком та перебувають на його утриманні й щоденному догляді. Суд зазначив, що батько самостійно забезпечував дітей харчуванням, одягом, засобами гігієни, а також організовував їхній побут, навчання, дозвілля та медичний супровід. Мати дітей проживала окремо і підтвердила, що діти живуть із батьком. Тим самим рішенням суд розірвав шлюб та визначив місце проживання дітей із батьком.
Застосування законодавства та висновок ВЛК
Адміністративний суд застосував пункт 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця норма передбачає, що військовозобов’язані, які самостійно виховують і утримують дитину віком до 18 років за рішенням суду, не підлягають призову. Враховуючи рішення Соборного районного суду, адміністративний суд дійшов висновку, що чоловік належав до категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку.
Перевірка законності висновку ВЛК
Окремо суд перевірив законність висновку ВЛК. Суд наголосив, що він не може самостійно встановлювати діагноз чи визначати придатність особи до військової служби замість лікарів. Однак, адміністративний суд має право перевірити дотримання ВЛК встановленої процедури медичного огляду.
У матеріалах справи були медичні документи, які свідчили про наявність у чоловіка таких захворювань, як сечокам’яна хвороба, конкремент правої нирки та хронічний пієлонефрит. Водночас, документи не підтверджували проведення низки передбачених процедур, зокрема:
- рентгенологічного або флюорографічного обстеження органів грудної клітки;
- загального аналізу крові;
- ЕКГ;
- дослідження сечі.
Відповідачі не надали доказів належного проведення необхідних обстежень. На думку суду, ці порушення не були формальними, а свідчили про неповне дослідження стану здоров’я чоловіка. Внаслідок цього, постанову ВЛК про придатність чоловіка до військової служби було визнано необґрунтованою та скасовано.
Обставини після мобілізації
Суд також розглянув обставини, що виникли після мобілізації чоловіка. Згідно з рішенням суду, 17 березня 2026 року його не виключили зі списків особового складу у зв’язку із самовільним залишенням військової частини. Однак, у межах цієї справи суд не встановлював законність такого залишення.
Важливим для розгляду позову було те, що чоловік продовжував офіційно числитися у складі військової частини. Суд зазначив, що, відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», проходження військової служби вважається завершеним з дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Після призову чоловік залишив військову частину, але не був виключений зі списків особового складу. Суд зазначив, що не оцінював правомірність залишення військової частини в межах цієї справи. Однак, для вирішення спору було важливо, що чоловік формально залишався у списках.
Підсумкове рішення суду
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що для реального поновлення порушених прав недостатньо лише скасувати постанову ВЛК. Тому суд скасував також наказ ТЦК про призов та наказ командира військової частини про зарахування чоловіка до списків особового складу. Військову частину зобов’язано виключити його зі списків та звільнити з військової служби.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов, ухваливши наступні рішення:
- Скасував постанову ВЛК від 12 березня 2026 року про придатність чоловіка до військової служби.
- Скасував наказ ТЦК та СП у частині його призову під час мобілізації.
- Скасував наказ командира військової частини в частині зарахування чоловіка до списків особового складу.
- Зобов’язав військову частину виключити чоловіка зі списків та звільнити його з військової служби.
- Постановив стягнути на його користь 3993,60 грн судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що чоловік мав законні підстави для відстрочки, а під час проведення ВЛК було допущено порушення встановленої процедури медичного огляду.
