Заклик колишнього міністра оборони України Михайла Федорова провести вибори під час війни викликав бурхливу дискусію та, за оцінками CNN, вдарив по позиціях президента Володимира Зеленського. Експерти ж застерігають: такий процес не лише технічно майже неможливий, але й може призвести до внутрішнього хаосу та стати стратегічним виграшем для Москви.
Виборчі виклики під час війни
Автори матеріалу зазначають, що заклик Федорова “б’є просто в серце вразливих місць Зеленського”, згадуючи падіння популярності президента, непослідовність у кадрових рішеннях та звинувачення у корупції. Однак, Федоров наполягає:
Демократія не може бути заручником Росії. Ми боремося саме тому, що хочемо залишатися вільною європейською державою.
— Михайло Федоров
Ці слова він висловив невдовзі після затвердження нового міністра оборони. Проте, як і багато інших питань воєнного часу, тема виборів виявляється набагато складнішою, ніж здається на перший погляд.
Технічна неможливість та наслідки
Експерти з виборчих процесів сходяться на думці, що навіть в мирний час Україні знадобилося б близько шести місяців для законодавчих змін та підготовки технологічної інфраструктури для виборів за європейськими стандартами. Нині, коли ані припинення вогню, ані завершення бойових дій не проглядаються, організація виборів стає майже нереальною.
Проведення неповноцінних виборів або голосування, результати якого могли б поставити під сумнів легітимність переможця, стало б “значним подарунком для Москви”. Кремль, попри власний “постановочний” виборчий процес, неодноразово поширював наратив про нібито нелегітимність Зеленського через неможливість проведення виборів під час воєнного стану.
Більше того, виборчий процес може фактично паралізувати роботу Києва. Сторона, що зазнає поразки, може блокувати законодавчі зміни та послаблювати позиції президента, що призведе до ризику “поразки зсередини”.
Технологічні виклики та невизначеність
Репутація Федорова як інноваційного реформатора дає підстави вважати, що його технологічні навички могли б допомогти у створенні дистанційного голосування. Проте навіть цифрова система стикається з серйозними обмеженнями.
- Тисячі українців досі вважаються зниклими безвісти, а їхній статус невизначений.
- Мільйони пенсіонерів, які не користуються цифровими технологіями, можуть залишитися поза виборчим процесом.
- Залишається відкритим питання участі українців на окупованих територіях та мільйонів біженців за кордоном.
- Складнощі виникають з організацією захищеного від фальсифікацій голосування в десятках консульств по всьому світу.
- Чи матиме військовослужбовець на передовій, де поганий зв’язок і постійні бойові дії, достатньо часу для ознайомлення з кандидатами та здійснення вибору, коли його головним завданням залишається захист країни?
CNN резюмує:
Це був би цілковитий безлад. Будь-які вибори, проведені під час війни, найімовірніше, стали б подарунком Росії, яка має напрацьований досвід дезінформації та дестабілізації виборчих процесів. Європа отримала б результат, який або став би поспішною фіктивною підтримкою Зеленського, або невдалою та неповною передачею влади іншому політику.
Стратегічні наслідки та геополітичні ігри
За оцінками CNN, заклик Федорова може лише послабити позиції Зеленського, загострити дискусію щодо його виборчої легітимності та посилити вимоги до припинення війни. Цим протистоянням, без сумніву, спробує скористатися Москва. CNN також згадує про можливість того, що президент США Дональд Трамп, коли політичний маятник хитатиметься, може знову назвати Зеленського “диктатором”.
Ініціатива Федорова має добру мету — не допустити, щоб війна знищила демократичні принципи України. Однак, вона не враховує, наскільки складним є шлях до європейських стандартів навіть у мирний час, а тим більше в умовах щоденних російських обстрілів.
Баланс між ідеалами та реальністю
Ексміністр оборони має рацію в тому, що демократичні ідеали не повинні зникати через війну, адже це ставить під сумнів саму мету боротьби. Проте, водночас, українці не мають гинути через те, що їхні лідери, намагаючись будь-якою ціною досягти нині недосяжних ідеалів, послаблюють державу.
Політичний контекст та майбутні плани
Звільнення Федорова супроводжувалося громадськими протестами, але Верховна Рада підтримала кандидатуру нового очільника Міноборони Євгенія Хмару 312 голосами. Втративши посаду, Федоров виступив з критикою влади та закликом до пошуку механізмів проведення виборів під час війни, сигналізуючи про перехід в опозицію. Це викликало неоднозначну реакцію, а політологи відзначають появу нового публічного опонента чинній владі. За даними ЗМІ, Федоров планує поїздку до США для зустрічей з представниками Вашингтона, хоча в Офісі президента такої інформації не мають.
