Україна має усвідомлювати реальну загрозу, яка постане перед країною найближчими місяцями. Атаки Росії взимку можуть стати найскладнішим викликом війни, з якою зіткнулася держава. Спостерігається посилення ракетних ударів з боку російських військ протягом останніх тижнів. Ймовірно, це пов’язано зі спробою використати дефіцит засобів для перехоплення балістичних ракет. Важливо тверезо оцінювати ці загрози, адже майбутня зима може стати найважчою від початку повномасштабного вторгнення.

Зміна тактики Росії: Від великих станцій до розподільчих мереж

Зазначається, що раніше Москва переважно зосереджувала свої атаки на великих генеруючих станціях та високовольтній інфраструктурі. Однак, вже минулої зими Кремль змінив тактику, переключивши увагу на менші розподільчі підстанції. Україна має близько 3000 таких об’єктів, що значно ускладнює їх захист порівняно зі 120 великими високовольтними підстанціями. Російська Федерація також активно атакує підстанції на територіях, наближених до фронту.

Стратегія Росії націлена не на повне загальнонаціональне відключення електроенергії, а на створення численних локальних аварій. Це змушує ремонтні бригади розподіляти обмежені ресурси – обладнання та робочу силу – на тисячі потенційних цілей.

Зима як зброя: Загроза опаленню та водопостачанню

Олександр Харченко, керуючий директор київського Науково-дослідного центру енергетичної промисловості, наголошує:

Найбільший ризик — це холодна зима. Якщо настануть сильні морози, терористичний режим Кремля спробує знищити системи опалення України та зробить усе можливе, щоб українці не могли опалювати свої великі міста.

— Олександр Харченко

За даними української розвідки, інфраструктура водопостачання також стане однією з головних цілей Росії. На тлі цієї інформації Президент Володимир Зеленський дав відповідні накази щодо підготовки. Акцент робиться на забезпеченні підтримки життєво важливих послуг навіть у випадку руйнування великих генеруючих установок.

Стратегії захисту України

Україна вживає низку стратегій для захисту критичної інфраструктури. Серед них:

• Децентралізація інфраструктури електроенергетики, опалення та водопостачання.
• Фізичний захист об’єктів.
• Створення запасів обладнання для заміни на уражених ділянках.

Метою України є створення резервів, які втричі перевищують кількість критично важливого обладнання.

Прогноз експертів та підготовка країни

Експерти переконані, що Володимир Путін, ймовірно, знову спробує використати зиму як зброю, завдаючи ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Курт Волкер, експосол США в НАТО, вважає, що Росія намагатиметься максимально посилити тиск на Україну.

Водночас, за словами Волкера, Україна значно краще підготовлена до відбиття балістичних атак, ніж минулого року. Він висловлює впевненість, що захист енергетики цього опалювального сезону буде ефективнішим, хоча загроза масованих ударів залишається високою.

Путін на довгостроковому шляху до поразки. Він не може встигати за втратами на полі бою. Україна руйнує потужності з переробки та експорту нафти, що виснажує бюджет Кремля. Путін боротиметься стільки, скільки зможе, не ризикуючи російською державою, але його можливості продовжувати це робити стають обмеженими.

— Курт Волкер

Ірина Терех, генеральна директорка українського виробника дронів «Fire Point», підкреслює необхідність реалістично оцінювати загрозу, яка постане перед країною. Атаки на енергетичну інфраструктуру можуть стати найскладнішим викликом війни, особливо з огляду на гостру нестачу систем протиповітряної оборони.

Сценарії розвитку війни

Президент Зеленський раніше озвучував два можливі сценарії розвитку війни на зиму: або мирні переговори з Росією, або подальша ескалація. При цьому українська влада розглядає завершення війни шляхом переговорів як пріоритетний сценарій.

Напередодні зими Росія намагається розширити зону бойових дій та тестує реакцію країн НАТО.