Російські війська посилюють тиск на Слов’янськ, здійснюючи тактичні прориви
Російська армія демонструє ознаки підготовки до нових атак на ключове місто “фортечного поясу” — Слов’янськ. Відбуваються локальні прориви на сході та південному сході, спрямовані на створення плацдарму для майбутніх фронтальних штурмів. Окупанти активно перекидають штурмову піхоту та шукають слабкі місця в українській обороні. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Деталі російського просування
За словами українського військового оглядача Костянтина Машовця, російські війська продовжують одночасне просування на кількох тактичних ділянках Слов’янського напрямку. Командування 3-ї загальновійськової армії РФ, після успішного проникнення на українські позиції та закріплення на них, негайно нарощує кількість штурмової піхоти.
Підрозділи російських військ зі сходу та північного сходу вже вийшли до південно-східних околиць Пискунівки, що розташована на схід від Слов’янська. Рух відбувався з позицій, зайнятих на південному березі Сіверського Дінця. Це свідчить про закріплення ворога у Закітному, розташованому на північний схід від Пискунівки, та Кривій Луці — на її південний схід.
Водночас, російські загарбники проникли на південні та південно-східні околиці Миколаївки зі західної частини Рай-Олександрівки. Ймовірно, Росія прагне встановити контроль над Миколаївкою, щоб у подальшому створити плацдарм для наступу на Слов’янськ зі сходу. Цей напрямок може бути важливим для російських сил, особливо з огляду на зупинку їхнього просування з боку Лимана та Ямполя на північний схід.
ISW зафіксував інформацію про просування російських військ на південь від Рай-Олександрівки 22 серпня. Наступного дня Інститут повідомив про спробу російських підрозділів проникнути до Миколаївки, яку українські військові успішно відбили.
Ще однією ділянкою наступу стало просування через Маркове у напрямку Заповідного. Обидва населені пункти розташовані на південний схід від Слов’янська. Окрім цього, окупанти проникли ще через три населені пункти вздовж траси Е-40 Бахмут — Слов’янськ. Таким чином вони намагаються закріпитися на західному березі каналу Сіверський Донець — Донбас та вийти до Сіверського Дінця безпосередньо на схід від Слов’янська.
Стратегічні цілі російського командування
Аналітики ISW припускають, що російське командування приділяє особливу увагу двом напрямкам: ділянці на південному березі Сіверського Дінця та просуванню від Рай-Олександрівки до Миколаївки. Мета таких дій — захопити вигідні тактичні висоти та створити умови для подальшого наступу на Слов’янськ, оминаючи складний рельєф і потужні українські укріплення на північному сході.
Ймовірно, загарбники проводять подвійну тактичну операцію. Вони прагнуть з’єднати підрозділи, що діють поблизу Кривої Луки та Рай-Олександрівки, щоб у перспективі отримати можливість атакувати Слов’янськ одночасно зі сходу та півдня, використовуючи панівні позиції.
Історичний контекст та складнощі просування
Аналітики нагадують, що на початку весняно-літньої наступальної кампанії російські сили концентрували основні зусилля проти Слов’янська з північного сходу, через район Лимана. Однак значних успіхів на цій ділянці їм здебільшого досягти не вдалося. Раніше загарбники вже намагалися обійти Слов’янськ із північного сходу через Лиман. Однак українська оборона, складний рельєф місцевості та численні водні перешкоди, зокрема Сіверський Донець на півночі й північному сході від міста та прилеглі канали, суттєво ускладнювали їхнє просування.
Саме тому Миколаївка, на думку експертів, стала однією з ключових тактичних цілей російської армії. Її захоплення потенційно могло б відкрити ворогу шлях для наступу на захід, у напрямку Слов’янська, в обхід природних і штучних перешкод, які нині обмежують можливості наступу.
Водночас, швидке досягнення росіянами значних тактичних або оперативних успіхів на захід від Миколаївки залишається вкрай малоймовірним. Перед цим їм доведеться захопити низку інших населених пунктів і створити необхідні умови для подальших атак на Слов’янськ із цього напрямку.
Зазначається, що російські війська ще від 2014 року стикаються із серйозними оперативними труднощами під час спроб захопити Слов’янськ та загалом просунутися до північної частини «Фортеці».
Довгострокові плани та реалістичність термінів
Згідно з даними ISW, президент РФ Володимир Путін наказав захопити Костянтинівку, Слов’янськ і Краматорськ до кінця 2026 року та планує мобілізувати ще 300 тис. солдатів після виборів до Держдуми. Аналітики вважають ці терміни нереалістичними, оскільки Росія не виконала жодного з 15 попередніх дедлайнів щодо Донеччини, а темпи її наступу значно сповільнилися.
На фоні цих подій, Головнокомандувач ЗСУ наголосив, що українська боротьба за власну державу триває поколіннями, а сьогоднішня висока ціна сплачується за право українців самостійно визначати своє майбутнє.
