Руйнівні раптові повені на кордоні Непалу та Тибету, які забрали життя сотень людей і призвели до зникнення понад півтори тисячі осіб, можуть стати лише передвісником серії глобальних стихійних лих. Вчені попереджають, що ці катастрофічні події загрожують життю мільйонів людей по всьому світу.
Причини катастрофи в Непалі та глобальна зміна клімату
Науковці переконані, що причиною жахливого стихійного лиха в Непалі став масштабний обвал льодовика на горі Лангтанг-Лірунг. Цю подію сейсмологи зафіксували як землетрус магнітудою 5,2 бала. Доктор Джонатан Каррівік, експерт із льодовикових повеней з Університету Лідса, наголошує, що глобальна зміна клімату невпинно нагріває гори, спричиняючи стрімке танення вічної мерзлоти та льодовиків. За його словами, ця катастрофа не є поодиноким випадком, і ймовірність подібних або навіть значно більших інцидентів зростатиме з кожним роком.
Аналіз дослідницької групи Antarctic Glaciers, яка об’єднує півсотні провідних експертів, свідчить, що перед повінню в Непалі стався потужний зсув ґрунту та обвал льоду. Колосальний об’єм льоду та каміння, скотившись з гори, змішався з осадовими породами від попередніх паводків і тимчасово перекрив русло річки Лхенде-Кхола. Утворена природна дамба спровокувала миттєве формування величезного озера, яке невдовзі прорвалося, змевши все на своєму шляху нищівним потоком води.
Історичні приклади та попередження
Науковці зазначають, що подібні смертоносні події вже траплялися раніше. Наприклад, у 2021 році масивний потік каміння та льоду вбив понад двісті людей і пошкодив дві гідроелектростанції. Схожий жахливий інцидент стався у Канаді у 2020 році, коли 18 мільйонів кубічних метрів каменю впали у льодовикове озеро, викликавши стометрові хвилі, які проорали канал завдовжки десять кілометрів.
Саме тому доктор Каррівік серйозно попереджає, що найближчим часом країни Північної Америки можуть зіткнутися з такою ж масштабною катастрофою, яку переживає Непал.
Загроза проривних повеней льодовикових озер (GLOF)
Хоча непальську трагедію спричинив безпосередній обвал, вчені б’ють на сполох через зростання ризику так званих проривних повеней льодовикових озер (GLOF). Це небезпечне явище виникає, коли тала вода утворює біля підніжжя льодовика гігантську водойму, яку утримує лише тонка та нестабільна природна дамба. Якщо такий бар’єр не витримує тиску або руйнується через падіння льоду, мільйони тонн води з величезною швидкістю мчать униз, руйнуючи інфраструктуру.
Країни під найбільшим ударом
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у престижному журналі Nature Communications, сьогодні близько 15 мільйонів людей у всьому світі живуть у зонах підвищеної небезпеки. Автори роботи використали найсучасніші моделі для картографування цих територій і виявили, що понад половина тих, кому загрожують проривні повені, проживають лише в чотирьох країнах: Індії, Пакистані, Перу та Китаї.
Високогірна Азія
Населення високогірних регіонів Азії, куди входять Гімалаї, Каракорум та Гіндукуш, перебуває під найбільшим ударом через високу щільність забудови поблизу льодовикових озер. Співавтор дослідження, доцент кафедри фізичної географії Плімутського університету доктор Метт Вестобі пояснює, що високогірна Азія є одним із регіонів, які нагріваються найшвидше на планеті.
Тут проживає 62 відсотки всіх людей, які ризикують постраждати від таких повеней, зокрема три мільйони в Індії та два мільйони у Пакистані. Понад мільйон осіб мешкає на відстані менше ніж десять кілометрів від водойм. Потепління клімату дестабілізує гірські схили, збільшуючи ризик каменепадів і лавин, які здатні запускати ланцюгові реакції та викидати колосальні об’єми води в густонаселені райони.
Південна Америка
Водночас науковці наголошують, що попередні дослідження значно недооцінили небезпеку гірської системи Анд у Південній Америці. Кількість небезпечних льодовикових озер у цьому регіоні зросла на приголомшливі 93% з 1990 року, порівняно з 37% в гірських районах Азії. Нині Перу посідає третє місце у світі за рівнем небезпеки, а два з трьох найризикованіших річкових басейнів планети розташовані саме в Андах — це басейн річки Санта в Перу та Бені в Болівії.
Гляціолог з Ньюкаслського університету професорка Рейчел Карр зауважує, що ця загроза нависає не лише над віддаленими сільськими жителями. Багато великих міст безпосередньо беруть воду з андських льодовиків, тому руйнування цих систем може мати катастрофічні наслідки для мільйонів містян.
Північна Америка та Європа
Крім того, дослідники застерігають, що Північна Америка, зокрема Тихоокеанський Північний Захід і Канада, а також європейські Альпи стикаються з аналогічними викликами через активне заселення територій нижче за течією.
Неможливість точного прогнозування
Головна проблема полягає в тому, що експерти фізично не здатні передбачити, де і коли саме станеться наступна масштабна повінь. Професорка Карр підкреслює, що великі події зазвичай трапляються рідше, але вони мають абсолютно випадковий характер, особливо коли їх провокують раптові зсуви ґрунту.
Відповідно, повторення трагедії непальського масштабу в майбутньому є цілком неминучим, але спрогнозувати точний час і місце удару стихії наразі майже неможливо.
— Професорка Рейчел Карр
Висновок
Катастрофічна повінь у Непалі є тривожним сигналом глобальних кліматичних змін. Зростання ризику проривних повеней льодовикових озер створює реальну загрозу для мільйонів людей по всьому світу, особливо в Індії, Пакистані, Перу та Китаї. Незважаючи на зусилля вчених, точне передбачення часу та місця наступної катастрофи залишається неможливим, що робить необхідним посилення заходів з адаптації та запобігання.
