
Російська дронова атака на київський університет: руйнування, жертви та наслідки
Тривожний ранок 2 вересня у Києві
Вранці 2 вересня російські війська здійснили атаку на центр столиці України, застосувавши реактивні дрони. Під прицілом опинилися навчальні корпуси Національного університету харчових технологій (НУХТ), розташовані у самому серці Києва, на вулиці Володимирській. Важливо зазначити, що на момент атаки в будівлях тривали заняття, що створювало додаткову небезпеку для студентів та викладачів.
Інформація про удар була підтверджена самим університетом. Оприлюднені в мережі світлини свідчать про значні руйнування будівель та масштаби пожежі, що стала наслідком влучання.
Реакція університету та МОН
Кафедра іноземних мов професійного спрямування НУХТ опублікувала офіційну заяву, де наголосила на стійкості університетської спільноти:
Те, що ще вчора було звичним простором для навчання, роботи, зустрічей і сотень щоденних історій, сьогодні має зовсім інакший вигляд. Але університет — це передусім люди. І поки ми разом, його не зруйнувати.
— кафедра іноземних мов професійного спрямування НУХТ
На щастя, міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив, що серед студентів та викладачів постраждалих внаслідок цієї атаки немає. Він висловив вдячність керівництву та працівникам закладу за організацію освітнього процесу з урахуванням безпекових ризиків, особливо зважаючи на те, що новий навчальний рік розпочався лише напередодні.
Андрій Бутенко підкреслив:
Удар по закладу освіти — це завжди більше, ніж пошкоджені стіни чи вибиті вікна. Це передусім загроза людям, які тут навчаються, викладають і працюють.
— Андрій Бутенко, Міністр освіти і науки України
Масштаб загрози: новітні російські дрони
Ця атака є частиною ширшої стратегії Росії. Згідно з даними видання The Economist, Росія знайшла шляхи обходу санкцій для придбання обладнання для 3D-друку турбін. Це дозволило суттєво зменшити собівартість реактивних дронів, доводячи її до 50-70 тисяч доларів за одиницю.
Висока швидкість цих безпілотників створює значні виклики для української протиповітряної оборони. Наразі вдається знищувати лише близько 30% таких дронів. Ці апарати становлять серйозну небезпеку, оскільки здатні уражати цілі, які раніше були недоступні для російських балістичних ракет.
Водночас спостерігається нарощування Росією виробництва балістичного озброєння, яке сягає приблизно 100 ракет на місяць. Це відбувається на тлі скорочення постачань перехоплювачів для України.
Заходи безпеки та інші події у Києві
На тлі зростаючої балістичної та дронової загрози, перед опалювальним сезоном Україна активно працює над підготовкою та фізичним захистом енергетичної інфраструктури. Зокрема, триває цілодобове укріплення трансформаторів у Києві, а також нарощуються резерви газу та додаткові потужності.
Важливою подією, що сталася того ж дня, 2 вересня, у Києві, була стрілянина між силовиками. Це сталося під час спецоперації, спрямованої на запобігання теракту, організованому ФСБ РФ. Служба безпеки України (СБУ) заявила про напад підрозділу Сил оборони, проте не уточнила, якого саме. За даними ЗМІ та Telegram-каналів, на місці події могли бути присутні представники Головного управління розвідки (ГУР).
Крім атаки на університет, влучання дрона було зафіксовано в одному з житлових будинків у Шевченківському районі столиці. Відомо про чотирьох постраждалих унаслідок цього інциденту.
