Питання щодо можливого припинення війни в Україні та ролі Сполучених Штатів у цьому процесі набуває особливої актуальності. Напередодні потенційних переговорів між представниками Дональда Трампа та Володимира Путіна, українські та міжнародні експерти аналізують можливі сценарії та наслідки.
Повернення до діалогу: чи є шанс на мир?
За словами Володимира Зеленського, спеціальні представники Дональда Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, можуть найближчими днями відвідати як Київ, так і Москву. Цей візит є довгоочікуваним, особливо з української сторони, враховуючи, що Віткофф вже п’ять разів зустрічався з Путіним у Москві та Санкт-Петербурзі, тоді як Кушнер — лише один раз. Незважаючи на ці зустрічі, вони не принесли бажаних результатів, а навпаки, призвели до подальшої ескалації конфлікту з боку Росії, яка готувалася до мобілізації після виборів до Держдуми.
Повернення американців до переговорів з росіянами щодо встановлення режиму припинення вогню на даному етапі може бути позитивно сприйняте, якщо воно виявиться успішним. Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, зазначив: «З поверненням активної політико-дипломатичної фази в багатьох столицях світу ми будемо мати нову динаміку у мирних зусиллях».
Логістика візиту та можливі перешкоди
За інформацією, що з’явилася у п’ятницю, 4 вересня, Стів Віткофф та Джаред Кушнер розглядали можливість прибуття до Києва літаком з Москви. Однак, через постійні російські обстріли, зокрема в районі аеропорту «Жуляни» та будівлі СБУ, вони, ймовірно, оберуть потяг. Надання Росією «зеленого» коридору до Борисполя видається малоймовірним.
Андрій Сибіга підкреслив, що Росія обрала ескалацію замість миру, що проявляється у щоденних обстрілах, спрямованих на знищення української енергетичної системи перед зимою та зрив мирного процесу. Водночас, Україна очікує на нову динаміку у мирних зусиллях завдяки співпраці з американськими партнерами.
Експертні оцінки та скептицизм
За інформацією Axios, у суботу, 5 вересня, Віткофф і Кушнер мали провести переговори з Путіним у Москві, після чого вирушити до Києва для зустрічі з Володимиром Зеленським у неділю. Ця поїздка відбулася через десять днів після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, де він намагався з’ясувати, чи зможуть російські спецслужби переконати Путіна розпочати переговори про припинення війни.
Однак, експерти висловлюють скептицизм щодо результативності цих візитів та можливих переговорів, принаймні щодо припинення вогню. Полковник у відставці Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зазначає, що наразі жодна зі сторін не зацікавлена в переговорах.
Наразі жодна зі сторін не зацікавлена в переговорах.
— Марк Канчіан
Мотивація сторін та позиція України
Володимир Зеленський висловив думку, що представники Трампа прагнуть принести йому перемогу, але стикаються зі складнощами у пошуку формату, який би задовольнив Росію, не вимагаючи від України невигідних поступок, таких як вихід з Донбасу.
Кирило Буданов, керівник Офісу президента, припустив, що хоча переговори можуть відновитися цього місяця, умови для припинення вогню навряд чи з’являться до весни, оскільки Росія може спробувати зламати Україну протягом чергової зимової кампанії бомбардувань. Він додав:
Водночас обидві сторони розуміють, що потрібно шукати рішення. Війна не може бути вічною.
— Кирило Буданов
Зміна американської позиції та російські розрахунки
На відміну від минулого року, коли спецпосланці адміністрації Трампа пропонували Україні 28-пунктний мирний план, розроблений у Кремлі, цього разу експерти не очікують тиску Вашингтона на Київ щодо територіальних поступок. Успіхи України на полі бою, зокрема стримування російських військ та удари по глибоко розташованих російських цілях, значно підвищили повагу Дональда Трампа до України. Однак, нещодавні російські ракетні атаки, спричинені дефіцитом ракет для систем Patriot, затьмарили ці успіхи.
На розрахунки Путіна продовжувати війну впливає не лише дефіцит ракет-перехоплювачів в Україні. Американські ЗМІ повідомили, що Кремль вважає Сполучені Штати ослабленими війною з Іраном, зниженням боєготовності військ та дефіцитом боєприпасів, що дає Росії можливість для ескалації.
Додатковим фактором, що послаблює позицію адміністрації Трампа, є проміжні вибори до Конгресу США. Війна проти Ірану негативно вплинула на рейтинги Трампа та Республіканської партії, створюючи ризик втрати більшості в обох палатах Конгресу. Це може пояснювати безпідставні звинувачення з боку міністра фінансів США Скотта Бессента щодо українських ударів по російських НПЗ, а також заяви Трампа про те, що адміністрація Байдена надала Україні занадто багато зброї.
Чи зможе Трамп говорити з Путіним з позиції сили?
Зважаючи на всі ці обставини, а також на постачання Росією та Китаєм компонентів до ракет і дронів Ірану, малоймовірно, що спецпосланці Трампа зможуть вести переговори з Путіним з позиції сили. Крім того, російський президент може вимагати значно більше, ніж виведення українських військ з Донбасу, наприклад, послаблення західних санкцій в обмін на тимчасову угоду про припинення вогню. Це може нагадувати умови «зернової угоди», коли Росія отримала послаблення санкцій проти «Россельхозбанку» в обмін на гуманітарний морський коридор для експорту українського зерна.
