Останнім часом спостерігається помітне зростання активності Сполучених Штатів Америки на переговорному напрямку. Попри це, конкретні параметри нового мирного процесу поки що залишаються невизначеними. Президент США Дональд Трамп прагне відновити мирні переговори між Росією та Україною. Однак, російський лідер Володимир Путін, імовірно, не готовий до суттєвих поступок. Одним із ключових питань залишається ступінь тиску, який Вашингтон буде готовий застосувати щодо України.
Про це пише керівник аналітичного центру «Ділова столиця», політолог Вадим Денисенко на своїй сторінці у Facebook.
Дональд Трамп пробує знову організувати мирні переговори. При чому, поступок від Путіна ми не побачимо. А відтак, головне питання, як будуть або не будуть тиснути на Україну.
— Вадим Денисенко
За словами Денисенка, останнім часом активність США на переговорному напрямку зросла. Однак, конкретних параметрів нового процесу поки що немає. Політолог припускає, що за основу потенційних переговорів може бути взятий раніше запропонований план із 28 пунктів. Він нагадав, що цей план активно обговорювався близько пів року тому, але тоді переговорний процес фактично уперся у питання територій, зокрема «Чий Донбас». Денисенко вважає, що саме цей документ може знову лягти в основу потенційних переговорів.
Денисенко звернув увагу на те, що раніше існували дві редакції плану. Одна з них, за його словами, передбачала російські вимоги щодо церкви, мови та системи управління Україною. Інша ж редакція була напрацьована за участю США та України і була значно прийнятнішою для Києва.
Тому, якщо дійде до переговорів, матимемо довгі і складні дискусії. І, схоже, якщо дискусії почнуться, то в їхній основі, як мінімум, на початку будуть ці самі 28 пунктів
, — вважає політолог.
Таким чином, навіть у разі відновлення переговорного процесу, швидкого досягнення домовленостей очікувати не варто, оскільки сторони мають принципові розбіжності щодо ключових питань завершення війни.
Позиція Кремля та можливі сигнали
Окремо Вадим Денисенко проаналізував позицію Кремля, зазначивши, що Росія наразі демонструє Трампу відсутність готовності до серйозних поступок. Водночас він звернув увагу на заяву Володимира Путіна щодо можливої мобілізації в Росії. Політолог припустив, що слова російського диктатора про те, що мобілізація є чушью собачьей
, потенційно можуть бути своєрідним сигналом для Вашингтона.
Якщо ми виходимо з того, що візит керівника ЦРУ в Москву, крім всього іншого, мав на меті поговорити про те, щоб Росія не робила мобілізації, як частини більш серйозної гібридної операції на сході ЄС, то путінське „мобилизация — это чушь собачья“ може бути такою собі відповіддю Трампу.
— Вадим Денисенко
При цьому він наголосив, що це зовсім не означає остаточної відмови Кремля від мобілізації. На його думку, її темпи після виборів до Держдуми можуть виявитися нижчими, ніж передбачалося раніше.
Важелі тиску та виборча стратегія США
Говорячи про потенційні переговори, політолог зазначив, що адміністрація Трампа наразі не має достатньо сильних важелів, які могли б змусити Росію піти на поступки. Він пов’язує це, зокрема, із ситуацією навколо війни в Ірані та перекриття Ормузької протоки. За його оцінкою, зупинка російських танкерів у такій ситуації могла б призвести до подальшого зростання цін на пальне у США, що негативно позначилося б на американському виборцеві.
Тому ще раз: ніяких потенційних загроз зі сторони США в РФ нема і не може бути найближчим часом. Тому залишається одна опція: тиск на Україну
, — написав Денисенко.
Водночас він припустив, що прямий тиск Вашингтона на Київ, який спостерігався приблизно пів року тому, цього разу навряд чи буде таким самим. На думку Денисенка, республіканська виборча стратегія може полягати у підтримці України одночасно з критикою української влади через корупційні проблеми.
Виборча гра республіканців зводиться до того, що США підтримує Україну, але корумповане керівництво не справляється зі своїми задачами. І, схоже, найближчим часом ми побачимо нову серію корупційних скандалів
, — заявив політолог.
Він припустив, що розвиток цієї ситуації може впливати на переговорний процес, однак наразі складно прогнозувати, чи призведе вона безпосередньо до переговорів на основі плану з 28 пунктів.
Реакція світу та потенційні сценарії
Вадим Денисенко також вважає, що переговорну активність Вашингтона уважно відстежують Китай, Індія та Туреччина. За його оцінкою, саме цим можна пояснити заяви лідерів Китаю та Індії на підтримку мирних переговорів, які активно обговорювалися в інформаційному просторі.
І Китай, і Індія розуміють, що в разі результативних переговорів варто приєднатися до результатів і спробувати зіграти свою гру
, — написав він.
Якщо ж переговорний процес завершиться безрезультатно, Китай, на думку політолога, може очікувати на додаткове запрошення до участі у врегулюванні як окремий посередник. Водночас Денисенко не виключає ще одного сценарію — спроби Трампа залучити Китай до спільного тиску на Росію та Україну з метою прискорення переговорів.
Трамп запропонує Сі спільно почати тиснути на РФ та Україну, щоб прискорити переговори. Ця опція є, але поки вона мінімальна
, — зазначив він.
Політолог зауважив, що до можливої зустрічі лідерів США та Китаю залишається близько 20 днів, а за нинішньої динаміки міжнародних подій цього часу достатньо для суттєвих змін.
А час грає проти Трампа. І він це розуміє
, — підсумував Денисенко.
Нагадаємо, напередодні нового раунду переговорів із представниками Дональда Трампа у Москві очікують мінімального прогресу, оскільки Путін не відмовляється від територіальних вимог до України.
