Масштабна спецоперація НАБУ «Карфаген»: деталі, фігуранти та мільйонні схеми
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію під умовною назвою «Карфаген». Ця операція викрила злочинне угруповання, яке діяло під прикриттям посадовців Офісу Генерального прокурора (ОГП). За даними слідства, члени угруповання систематично прикривали діяльність мережі шахрайських кол-центрів, паралельно відмиваючи значні кошти.
Створення та структура злочинної групи
За версією антикорупційних органів, злочинна група була сформована ще в середині 2025 року. Очолив її один із керівників структурних підрозділів ОГП. До незаконної діяльності він залучив як своїх чинних колег з органів прокуратури, так і цивільних спільників. За неперешкоджання діяльності «офісів», які займалися шахрайством щодо українців та іноземців, фігуранти отримували регулярні хабарі.
За інформацією джерел, організатором схеми виявився заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива, який був затриманий 4 вересня. У матеріалах розслідування також фігурують інші учасники під псевдонімами. Зокрема, на оприлюдненому НАБУ відео затриманий згадує свого керівника — «шефа», по батькові якого — Андрійович.
Відмивання злочинних доходів
Отриманий злочинний дохід угруповання легалізовувало за кількома напрямами. Зокрема, понад 20 мільйонів гривень було спрямовано на купівлю нерухомості, коштовностей та дорогого транспортного майна. Ще понад 12 мільйонів гривень, за мінімальними ринковими оцінками, було переписано на підставних осіб з метою приховування справжніх власників. Серед цих активів — нерухомість у популярному апарт-комплексі поблизу Карпат.
Додатково, понад 10 мільйонів гривень було розподілено по банківських рахунках родичів під виглядом легальних прибутків від бізнесу.
Правова кваліфікація та триваюче розслідування
Наразі правоохоронці офіційно викрили п’ятьох учасників угруповання. Їхні дії кваліфіковано за статтею 255 (створення, керівництво злочинною організацією та участь у ній) та статтею 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають, і коло причетних осіб розширюється.
Прогалина в законодавстві та її використання
Одна з причин виникнення подібних корупційних схем полягає в прогалині в законодавстві, яка дозволила призначати прокурорів без обов’язкових конкурсів. За даними НАБУ, саме таким чином у серпні 2025 року посаду заступника начальника одного з Департаментів ОГП обійняв фігурант розслідування, відомий під псевдо «Канцлер».
«Наближеність до шефа, відчуття безкарності, свої люди в державних структурах та фактично необмежені повноваження щодо всіх сфер діяльності ОГП дозволили „Канцлеру“ сконцентрувати у своїх руках важелі впливу на один з найбільш прибуткових кримінальних бізнесів в Україні — кол-центри».
— зазначили в НАБУ.
Діяльність «Канцлера» та його зв’язки
За даними слідства, «Канцлер» контактував з фігурантами міжнародного та національного розшуку за кіберзлочини. Організована група намагалася підпорядкувати собі всі кримінальні провадження щодо шахрайських кол-центрів. Коли в липні 2026 року в медіа з’явилася інформація про ймовірне закриття всіх шахрайських осередків через міжнародний тиск, посадовець забезпечував лише видимість активної роботи прокуратури.
За свої послуги він отримував відсоток від діяльності кол-центрів, фінансових компаній та обмінників. Основною метою «кришування» було збагачення. На аудіозаписах «Канцлер» чітко зазначає, що головним є саме фінансовий результат.
Історія збагачення та приховування статків
Збагачення «Канцлера» розпочалося задовго до призначення в ОГП. Перелік його майна почав поповнюватися з 2021 року, коли він працював у департаменті кіберполіції Нацполіції, та у 2023–2024 роках під час роботи заступником голови Одеської обласної державної адміністрації.
Щоб приховати статки, «Канцлер» оформлював нерухомість і транспорт на близьких людей. Коли власних зв’язків перестало вистачати, до схеми залучили родичів особи під псевдо «Муза». Основою впливу посадовця були «зарплати в конвертах», «подяки» та розв’язання питань за гроші.
Кадрові маніпуляції та перевищення повноважень
«Канцлер» активно розставляв довірених осіб, серед яких були і його родичі, на керівні посади в обласних прокуратурах. До кадрових рішень долучалися навіть члени його родини. Фактичні повноваження «Канцлера» перевищували офіційні: він звертався до керівництва поліції Одещини з проханням «нажухати» боржника, використовував зв’язки в прокуратурі в особистих інтересах, впливав на розмір тіньової зарплати заступника голови Державної податкової служби тощо.
Причетність Генерального прокурора та обшуки
Оскільки «шефом» у справі був посадовець Офісу Генерального прокурора з по батькові — Андрійович, у ЗМІ почали поширювати версію про можливу причетність Генерального прокурора України Руслана Андрійовича Кравченка. Одразу після цього з’явилася інформація про обшуки у нього. Однак в Офісі Генерального прокурора заявили, що обшуки проводилися у службових приміщеннях, якими користуються Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники ОГП.
«Близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП».
У відомстві додали, що щодо працівника, який фігурував у розслідуванні, вирішується питання про звільнення з посади. В ОГП пообіцяли сприяти слідству. Водночас, у відомстві наголосили на необхідності правової оцінки нічних обшуків у кабінетах Генерального прокурора та його першої заступниці Марії Вдовиченко. В ОГП зазначають, що підозри щодо керівництва базуються на припущеннях та побутових розмовах, а детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів інших проваджень.
За даними журналістів, генпрокурора Руслана Кравченка не могли знайти понад 12 годин від початку спецоперації НАБУ і САП «Карфаген». В Офісі Генерального прокурора у коментарі УП запевнили, що очільник відомства у суботу «від ранку» знаходиться на робочому місці.
Контекст інших резонансних справ
У серпні 2026 року НАБУ та САП провели спецоперацію «Форест Гамп», пов’язану з відмиванням коштів для внесення 150 мільйонів гривень застави за фігуранта справи «Мідас». До цієї схеми, за даними ЗМІ, була причетна низка посадовців і бізнесменів, серед яких колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, ексдепутат Максим Микитась та відсторонений голова наглядової ради Sense Bank Микола Гладищенко.
Представлення інших фігурантів
Ірина Мудра, яка раніше працювала в «Ощадбанку» та Мін’юсті, а в ОП опікувалася судовою реформою, неодноразово потрапляла у фокус уваги журналістів через елітну нерухомість, статки та розкішний спосіб життя.
Вадим Столар — колишній член ОПЗЖ та фігурант списку «Батальйон Монако», якого називали «сірим кардиналом Києва» через вплив на девелоперський ринок столиці. Раніше СБУ перевіряла його причетність до легалізації коштів підсанкційних Віктора Медведчука та Тараса Козака.
Максим Микитась, екснардеп та колишній очільник «Укрбуду», є фігурантом кількох інших кримінальних проваджень: щодо заволодіння майном Нацгвардії, спроби підкупу мера Дніпра, викрадення адвоката та розкрадання коштів Міноборони.
Микола Гладищенко опинився під увагою правоохоронців та перевіркою НБУ після оприлюднення записів у справі «Мідас», де обговорювалися кандидатури до наглядової ради Sense Bank.
