Російський диктатор Володимир Путін, хоч і зосереджує свої поточні вимоги на Донбасі, насправді має імперіалістські бажання, що виходять далеко за межі Донецької області. Це підтверджується як його публічними заявами, так і характером наступальних операцій російської армії, як зазначається у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Стратегічні цілі Кремля: більше, ніж Донбас
Російські війська активно ведуть наступальні дії на різних ділянках фронту. Особливу увагу привертають події на півночі Сумської та Харківської областей. Тут Кремль, ймовірно, прагне створити так звану «буферну зону» вздовж українсько-російського кордону. Ця вимога неодноразово озвучувалася Путіним.
Водночас окупаційні війська проводять масштабні наступальні операції в Запорізькій області, намагаючись розвивати наступ на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках. Метою є створення умов для просування до обласного центру. Такі масштабні операції явно виходять за межі завдань, необхідних лише для захоплення решти Донецької області. Вони, скоріше, відповідають ширшим цілям, які Путін публічно висував раніше.
Це означає, що навіть успішне захоплення всієї Донецької області, якщо воно взагалі станеться, не обов’язково призведе до припинення бойових дій. Втім, повне захоплення регіону залишається малоймовірним.
Невиконанні дедлайни та шокуючі розрахунки
Президент України Володимир Зеленський слушно зазначив, що питання Донбасу є ключовим у цій війні на виснаження, адже саме цей регіон Путін зробив центром своїх нинішніх вимог. Однак російським військам не вдається досягти головної мети на Донеччині.
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Путін щонайменше 15 разів встановлював терміни для захоплення всієї Донецької області, але жодного разу російська армія їх не виконала. Новий «дедлайн» від російського диктатора — 31 грудня 2026 року.
В ISW вважають, що й цього разу Росія не зможе виконати поставлене завдання. Зокрема, російські війська ведуть бої за Костянтинівку ще з жовтня 2025 року, але досі не змогли її захопити. Також армія РФ не досягла Слов’янська, Краматорська та Дружківки — міст, що є частиною українського «фортечного поясу». За оцінкою ISW, Росія не зможе захопити всі три міста протягом останніх чотирьох місяців 2026 року.
Досягнення цих цілей вимагатиме виснажливих міських боїв, перш ніж російські війська зможуть просуватися далі через відкриту місцевість. Саме складний рельєф та ефективна українська оборона суттєво ускладнюють подальше просування російських військ.
ISW проаналізував темпи просування російської армії. У серпні 2026 року середній темп просування на всьому театрі бойових дій становив 2,91 квадратного кілометра на день. На пріоритетних напрямках у Донецькій області темпи були ще нижчими — близько 2,36 квадратного кілометра на день. Якщо російська армія продовжить просуватися такими темпами, їй знадобиться до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19% Донецької області.
Важливо наголосити, що цей розрахунок не означає, що Росія фактично зможе захопити всю область до цієї дати. Темпи російського просування на фронті суттєво сповільнилися порівняно з попередніми періодами. Українські сили у 2026 році змогли на окремих ділянках перехоплювати тактичну ініціативу та завдавати ударів по російській логістиці. Російським військам було складно протидіяти цим діям. Тому наразі немає ознак того, що Росія найближчим часом зможе різко прискорити наступ, якщо західна підтримка України зберігатиметься приблизно на нинішньому рівні.
Ілюзія перемоги: навіщо Путіну терміни
Численні заяви Путіна про терміни захоплення Донеччини можуть бути пов’язані не лише з військовими розрахунками, а й із необхідністю демонструвати російському суспільству «перемоги».
За оцінкою ISW, російський диктатор намагається переконати населення у неминучості перемоги, водночас не переводячи російське суспільство у режим повномасштабної війни. Таким чином, заявлені Кремлем терміни захоплення Донеччини дедалі більше розходяться з реальними можливостями російської армії на полі бою.
Нагадаємо, російські пропагандисти часто заявляють про «захоплення» українських міст. Проте, як встановили в ISW, численні повідомлення, зокрема про «взяття» Святогірська на Донеччині, виявляються підробленими.
На противагу цим маніпуляціям, українські військові проводять успішні операції. Зокрема, наймасштабніший контрнаступ від 2022 року дозволив зірвати плани російських військ на Олександрівському напрямку, де ЗСУ звільнили 26 населених пунктів на стику трьох областей.
