Країни Європи дедалі активніше готуються до потенційної військової загрози з боку Росії. Від Норвегії до Польщі держави-члени НАТО зводять протитанкові рови, будують бункери та укріплення, встановлюють загородження й посилюють охорону кордонів. Супутникові знімки підтверджують масштаб підготовки на східному фланзі Альянсу, як повідомляє видання Tages-Anzeiger.
Паралельно з цими оборонними заходами, європейські країни стикаються зі зростанням гібридних атак. Вибухи дронів в аеропорту Лейпцига, кібератаки на медичні заклади та диверсії проти підводних кабелів – це лише деякі приклади інцидентів, які, за даними видання, сталися в європейських країнах сотні разів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Інтенсивність цих атак останнім часом зростає.
Загроза з боку Росії: розвіддані та оцінки
Західні розвідувальні служби все серйозніше розглядають сценарій, за якого Росія може в майбутньому напасти на Європу та НАТО. Видання Tages-Anzeiger зазначає, що Володимир Путін активно розширює російські військові сили та розбудовує військову інфраструктуру поблизу кордонів Альянсу. Москва також створює нові об’єкти, пов’язані з ядерною зброєю.
За оцінками розвідслужб, Росія може бути готова до «великої війни» до 2029 року. Однією з причин цього є швидке нарощування російського виробництва озброєнь. Водночас Європа висловлює побоювання, що не встигає збільшувати власні оборонні можливості такими ж темпами.
Східний фланг НАТО: масштабна розбудова оборони
Східний фланг НАТО – це приблизно 5000 кілометрів території, що простягається від Північного полярного кола до Чорного моря та Туреччини. Близько 3000 кілометрів цієї території безпосередньо межує з Росією та її союзницею Білоруссю. Супутникові знімки демонструють, як країни східного флангу створюють нові оборонні рубежі. Деякі укріплення мають протяжність у кілька кілометрів і добре помітні з космосу.
Норвегія: посилення кордону попри низьку ймовірність прямого нападу
Норвегія має майже 200-кілометровий кордон із Росією в суворій арктичній тундрі, де зимові температури можуть опускатися нижче -40 градусів. Військові експерти не очікують масштабного російського нападу на Норвегію. Проте, лише за кілька сотень кілометрів від кордону розташована значна частина російського ядерного арсеналу, включаючи ракети та атомні підводні човни.
Головнокомандувач Збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен заявляв, що країна не виключає можливості російського вторгнення в рамках сценарію захисту власного ядерного потенціалу, про що пише The Guardian. Саме тому Норвегія посилює охорону кордону. Як повідомляє Arctic Today, на найбільш вразливих ділянках поблизу Скафферхюллета та Стурскога будуються вищі та укріплені паркани, оснащені камерами та системами спостереження за допомогою дронів.
Фінляндія: кордон та міграційна криза
Фінляндія має понад 1300 кілометрів спільного кордону з Росією. До кінця поточного року країна планує обладнати парканом близько 200 кілометрів найбільш відкритих ділянок. Як повідомляє Yle, загородження заввишки понад три метри оснащуються тепловізорами, георадарами та акустичними датчиками.
Фінляндія також закрила значну частину кордону через постійний потік нелегальних мігрантів із Росії. Водночас країна враховує і військову загрозу. Президент Фінляндії Александер Стубб нещодавно заявив, що не вірить у бажання Росії нападати на найпотужніший військовий альянс світу, як передає ZEIT. Однак, у парламентському звіті про національну безпеку зазначається, що військова загроза з боку Росії для Фінляндії, найімовірніше, зростатиме після завершення війни в Україні або зниження інтенсивності бойових дій.
За оцінками військових спостерігачів, на фінсько-російському кордоні майже немає ділянок, придатних для масштабної російської танкової атаки, пише Reservistenverband.
Країни Балтії: спільна оборонна лінія
Естонія, Латвія та Литва мають спільний кордон із Росією та Білоруссю протяжністю близько 1700 кілометрів. Деякі військові оглядачі вважають напад російських військ на одну з країн Балтії одним із найбільш імовірних сценаріїв потенційної ескалації, як повідомляє Tagesschau.
Наприкінці серпня директор Національної розвідки США Джон Реткліфф відвідав Москву. За повідомленнями американських ЗМІ, він застеріг Росію від нападів на країни НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву. Про це повідомляв Інститут вивчення війни (ISW).
Естонія, Латвія та Литва спільно розбудовують Балтійську оборонну лінію, яка має ускладнити потенційне просування російських військ. За даними Baltic Sentinel, система передбачає використання «зубів дракона», протитанкових ровів, бункерів, військових складів та мінних полів. Частиною оборони також стануть природні перешкоди – річки та болота.
Естонія планує до кінця 2027 року побудувати 600 бункерів і викопати близько 40 кілометрів протитанкових ровів уздовж кордону з Росією. Особливо укріплюють прикордонні переходи. Зокрема, міст Дружби, який з’єднує естонську Нарву з російським Івангородом, уже заблокований протитанковими загородженнями.
У Латвії також активно розбудовується оборонна інфраструктура. Супутникові знімки Planet Labs показали кілометри укріплень поблизу міста Кепова на кордоні з Білоруссю. За даними знімків, ці оборонні споруди датуються 2025 роком.
Литва: Сувалкський коридор під загрозою
Литва вважається однією з найбільш вразливих країн через своє географічне розташування. Вона межує з російським Калінінградським ексклавом, а сухопутний зв’язок із рештою території НАТО проходить через вузьку ділянку – Сувалкський коридор. Саме цю територію військові аналітики вважають потенційно слабким місцем оборони Альянсу. У разі російського наступу Москва могла б спробувати атакувати цей напрямок.
Польща: «Східний щит» та зростання оборонних витрат
Польща має понад 230 кілометрів кордону з Росією, який проходить уздовж Калінінградської області. Як повідомляє Tagesschau, захист кордону передбачає протитанкові рови та інші укріплення. Вони є частиною масштабного проєкту «Східний щит». Оборонна система включає «зуби дракона», мінні поля, протитанкові перешкоди, а далі вглиб польської території – артилерійські позиції та інші військові об’єкти.
Зростання оборонних бюджетів
Масштаб підготовки до потенційної російської загрози демонструють не лише укріплення, а й різке зростання військових витрат. Усі країни східного флангу НАТО нині витрачають на оборону значно більше, ніж кілька років тому. Особливо це помітно в Польщі: з 2020 року частка оборонних витрат у ВВП країни подвоїлася. У результаті всі держави східного флангу перевищують цільовий показник НАТО у 2% ВВП на оборону, повідомляє Tages-Anzeiger.
Таким чином, на тлі війни Росії проти України, країни східного флангу НАТО фактично створюють багаторівневу систему оборони – від парканів і сенсорів на кордоні до протитанкових ровів, бункерів, мінних полів та артилерійських позицій.
