Історична постать князя Володимира Великого, відома українцям насамперед як хрестителя Русі у 988 році, часто постає перед нами в образі святого. Однак, реальне життя володаря було набагато складнішим і суперечливішим, сповненим язичницьких звичаїв, жорстокості та численних жінок. Літописи розходяться в оцінках кількості його офіційних дружин та наложниць, але одне залишається беззаперечним — особисте життя князя Володимира було далеким від уявлень про скромність.
Володимир до хрещення: язичник з розпусною репутацією
До прийняття християнства Володимир поставав зовсім іншою людиною. Він був войовничим язичником, який не тільки вів криваві міжусобні війни, але й мав, за свідченнями літописів, величезний гарем, підтримував язичницькі культи та навіть допускав людські жертвоприношення. Найбільш відомим та одночасно найскандальнішим фактом з життя Володимира до хрещення є його гарем.
«Повість минулих літ» стверджує, що князь мав п’ять офіційних дружин та близько 800 наложниць. Зокрема, літопис наводить цифри: 300 жінок у Вишгороді, 300 у Білгороді та 200 у Бересті. Проте сучасні історики ставляться до цих цифр з обережністю. Арабський мандрівник Х століття Ібн-Фадлан повідомляє про княжий гарем із 40 дівчат-наложниць, щедрі бенкети в його теремі та величезне ложе, інкрустоване дорогоцінним камінням, яке відігравало особливу роль у побуті князя.
Стартовий літопис розповідає про 800, а Никонівський — про 1100 юних дів, що служили великому володарю для втіхи. Однак, точна кількість дружин Володимира Святого донині невідома. «Повість…» згадує поіменно трьох дружин князя: Малфріду, Рогнеду Рогволодівну та Анну Візантійську. Інші ж названі лише за етнічним походженням — грекиня, чешка, болгарка.
8 законних дружин: версія історика Л. Войтовича
На думку відомого українського історика Л. Войтовича, Володимир Святославич мав 8 законних дружин. Отже, кількість жінок, які не були офіційними дружинами князя Володимира, ймовірно, була значно перебільшена в «Повісті…» задля звеличення князя перед прийняттям християнства та хрещенням Русі. Втім, літописні звістки мали під собою правдиву основу, адже загальний зміст узгоджується з вдачею князя, який справді був вельми охочим до жінок.
Дослідники визнають, що непересічна особистість князя Володимира та його лідерські якості формувалися, беззаперечно, під впливом його численних жінок — дружин і наложниць. Про них згадують не лише в давньоруських джерелах, але й в іноземних хроніках.
Перші дружини та драматичні історії
Першою дружиною правителя (978-979 рр.) стала дочка одного зі шведських вікінгів, Олова. У шлюбі народився син Вишеслав. Як склалася доля жінки, невідомо — літописи про неї мовчать.
Вже 980 року Володимир вдруге одружився. Цього разу на доньці полоцького князя Рогволода — Рогніді. Дівчина відмовила Володимиру, вважаючи своє походження більш шляхетним. Князь розгнівався, повністю знищив Полоцьк, а Рогніду викрав. На очах у батьків і братів він зґвалтував дівчину, а потім убив усіх членів її родини. Рогніду він забрав собі, давши їй нове ім’я — Горислава.
На думку дослідників, Володимир одночасно і кохав, і ненавидів свою дружину. А вона — зберігала у собі ідею помсти.
— Дослідники
Рогніда мала сина Ізяслава. Одна з легенд говорить, що чоловік мав багато наложниць, тому нехтував своєю офіційною дружиною, що змушувало її страждати. В ці моменти бажання відплати опановувало її ще більше.
Існує цікава легенда, згідно з якою гордовита дружина запланувала помсту чоловіку за смерть свого батька. Якось вночі вона «підняла вже ніж на нього, але в ту мить Володимир прокинувся і вхопив її за руку. Призналася Рогнеда, що хотіла помститися за батька, коли Володимир перестав любити її з дитиною, і Володимир порішив смертю покарати її за цей задум.
Володимир звелів Рогніді одягнути «всі царські убори» перед стратою. Однак за матір заступився син Ізяслав. Володимир, порадившись з боярами, вирішив помилувати обох, віддавши їм Полоцькі землі, де народилася Рогніда.
Шлюб з Кунігундою та політичний шлюб з Анною
Втретє Володимир одружився з Кунігундою — вагітною дружиною свого покійного брата Ярополка. Що саме керувало таким вибором, точно невідомо. Згодом у подружжя з’явився син Святополк.
989 року Анна Порфірогенета стала дружиною князя. Анна не хотіла ставати дружиною Володимира, проте в цьому вона бачила єдиний шлях порятунку власних земель. Двоє синів народилося у шлюбі — Борис та Гліб. Протягом 22 років Володимир і Анна правили Київською Руссю. Саме ця жінка спонукала князя прийняти християнство і охрестити народ. Дослідники говорять, що Анна була справжньою порадницею і подругою.
Остання дружина та спадщина
Восьмою і останньою дружиною князя стала дочка графа Куно фон Енгінгена, внучка кайзера Оттона I. Володимир одружився з нею вже після смерті Анни, близько 1012 року. У цьому шлюбі народилася Марія-Добронега, яка була дружиною польського короля Казимира І.
Непересічна особистість князя Володимира, його лідерські якості та, безперечно, його вплив на подальшу історію Київської Русі, були сформовані під впливом не лише політичних, але й глибоко особистих стосунків з численними жінками, що оточували його протягом життя.
