Новий імпульс переговорів: візит спецпосланців США

Дипломатичний вояж спецпосланців президента США Дональда Трампа, Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, до Москви та Києва мав на меті зрушити з місця переговорний процес щодо завершення війни Росії проти України. Американські представники, після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, прибули до української столиці, намагаючись поєднати тиск на Кремль із пропозиціями щодо можливого врегулювання.

Як йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень, вересневий дипломатичний вояж розпочався з Москви. Американську делегацію суттєво посилили представники Ради національної безпеки США, Державного департаменту та Міністерства фінансів. Зокрема, до складу увійшла виконувачка обов’язків керівника санкційного підрозділу Мінфіну США Джин Ленг, як повідомляло видання Axios.

Стратегія “батога і пряника”

На думку політолога Максима Джигуна, адміністрація Трампа застосовує стратегію “батога і пряника”, щоб продемонструвати Москві можливості для домовленостей та одночасно готовність до посилення тиску.

Американці користуються стратегією батога і пряника, щоб запропонувати кілька сценаріїв, якими можуть рухатись росіяни в питаннях цієї війни. І таким батогом також був, мабуть, приїзд до Російської Федерації очільника ЦРУ Джона Реткліффа.

— Максим Джигун

За інформацією Financial Times, Джон Реткліфф може потенційно перебрати на себе частину переговорної функції, хоча Білий дім спростовує інформацію про можливу заміну Віткоффа.

Переговори у Москві: без змін

У Кремлі Віткоффа та Кушнера прийняли в кабінеті Путіна. Зустріч тривала майже три години. Хоча деталі аргументів російського президента не розголошувалися, головне залишається незмінним: вимоги Кремля щодо завершення війни фактично не змінилися.

Візит до Києва: безпекові виклики та символ

Після Москви американські представники вирушили до Києва. Через безпекову ситуацію, попри заяви Кремля про “тишу”, американська делегація, як і інші іноземні високопосадовці, добиралася до української столиці потягом, а не літаком. Напередодні російські війська завдали удару по аеродрому в Києві.

Першою локацією, яку показали американським переговірникам, стала Софія Київська, одна з головних святинь України та символ її державності. Показово, що напередодні російська атака безпілотником знову пошкодила об’єкти в районі Софійської площі.

Тривалі переговори та невизначеність

Основна частина переговорів відбулася в Маріїнському палаці і тривала понад 10 годин, складаючись із трьох раундів. До одного з них долучилися радники з питань національної безпеки лідерів країн європейської “трійки” – Франції, Німеччини та Великої Британії.

Американська сторона заявила про певний прогрес, однак чітких гарантій проведення тристоронньої зустрічі за участю України, США та Росії не прозвучало. Американські представники не відповіли, чи готовий Путін приїхати на такий саміт цього року, і чи готовий Вашингтон посилити тиск на Росію у разі нової дипломатичної паузи.

Було чимало інших важливих, переконливих ідей, які ми обговорили в Москві та привезли сюди, до Києва. Обом сторонам доведеться піти на певні компроміси та звузити коло розбіжностей між ними. І ми віримо, що маємо все необхідне, аби вийти на цей результат.

— Стів Віткофф, спецпредставник президента США

Позиція України: посилення на полі бою

На запитання журналістів про можливу поступку Донбасом, президент Володимир Зеленський відповів обтічно, наголосивши на надзвичайній складності територіальних питань та доцільності їх обговорення на рівні лідерів держав. Він також підкреслив, що Донбас є одним із центральних питань війни.

Зеленський визнав, що зміцнення позицій України на полі бою безпосередньо впливає на її переговорні можливості.

Всі відзначають, що ми посилились на полі бою. Це дає можливість нам бути більш впевненими в будь-якому форматі майбутніх дискусій. Треба робити все, щоб тристоронні зустрічі були.

— Володимир Зеленський, Президент України

Європейська інтеграція у переговорному процесі

Однією з ключових позитивних змін нинішнього раунду стала активніша участь європейських союзників України. До консультацій у Києві долучилися представники Франції, Німеччини та Великої Британії. Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара назвав це одним із головних позитивних результатів візиту.

Єдине, що відбулося позитивне під час цього візиту, це те, що Україна включила європейців в цей процес. Найголовніше, що європейці збагнули, що від результатів цієї війни буде залежати і їхня безпека, і тому у нас позиції співпадають.

— Олександр Хара, директор Центру оборонних стратегій

Підготовка до зими: зміцнення ППО та оборонна допомога

Паралельно з дипломатичними зусиллями, Україна готується до нового, потенційно найскладнішого зимового періоду. Одним із головних завдань є зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема захисту від російських балістичних ракет.

Європейський Союз затвердив надання Україні понад 6 млрд євро фінансування в межах позики на 90 млрд євро. Кошти планують спрямувати на закупівлю безпілотників та американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

На 36-й зустрічі у форматі “Рамштайн” Німеччина оголосила про передачу Україні ракет-перехоплювачів PAC-2 зі складів Бундесверу.

Я вирішив разом із самітом НАТО доставити в Україну терміново необхідні ракети-перехоплювачі PAC-2 зі складів Бундесверу.

— Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини

Крім того, партнери планують передати Україні ракети класу “повітря — повітря” для винищувачів F-16 та інше озброєння. Велика Британія виділяє 100 млн фунтів стерлінгів, Нідерланди — 300 млн доларів у проєкт “Лінія дронів” та 300 ракет для боротьби з безпілотниками. Норвегія надасть 200 млн доларів на закупівлю перехоплювачів. Підтримку також оголосили Естонія, Іспанія, Литва, Польща та Швеція.

Дипломатичне турне Зеленського та програма FREJA

Президент Володимир Зеленський вирушив із дипломатичним турне до Норвегії та Канади, із зупинкою в Ісландії. Основною темою переговорів у Норвегії стала антибалістична програма FREJA, до якої планує долучитися і Канада. Україна розраховує отримати першу систему FREJA вже наприкінці цього року.

Ми розраховуємо, що наприкінці цього року ми отримаємо першу систему FREJA. Ми на це розраховуємо. Це надто швидко. Це надто швидко навіть для нас — для всіх.

— Володимир Зеленський, Президент України

Потенційні майданчики для зустрічей та мотивація сторін

Зеленський уже назвав потенційні майданчики для наступної тристоронньої зустрічі: Об’єднані Арабські Емірати, Швейцарія та Туреччина. Проте ключовою проблемою залишається позиція Кремля.

Активізація мирного треку після кількох місяців паузи може бути пов’язана з бажанням України припинити війну та прагненням Дональда Трампа продемонструвати зовнішньополітичні успіхи перед проміжними виборами до Конгресу США.

Експерти припускають, що Росія може використовувати переговорний процес для затягування часу.

Російська адміністрація розуміє, що їм треба затягнути на якомога довше, задля того, аби не запроваджувалися додаткові санкції, не приймався законопроєкт Ліндсі Грема, не було якихось інших обмежень з боку Сполучених Штатів.

— Максим Джигун, політолог

Напружена боротьба очікується навколо законопроєкту американського сенатора Ліндсі Грема. Якщо його не ухвалять до 18 вересня, процес доведеться запускати заново наступного року. Таким чином, Кремль може демонструвати готовність до переговорів, одночасно уникаючи нових санкцій та продовжуючи військовий тиск на Україну.

Міжнародна ізоляція Росії та перспективи зустрічей

Для Росії залишаються болючими не лише американські санкційні ініціативи, а й поступова міжнародна ізоляція. Після зустрічі на Алясці Трамп більше не запрошує Путіна до США.

Телефонна розмова між Трампом і Путіним після візиту Віткоффа та Кушнера була названа Трампом “чудовою”, але ознак принципового прориву не з’явилося.

У нас була чудова розмова. Він хоче укласти угоду. І якщо Зеленський хоче укласти угоду, це було б дуже добре.

— Дональд Трамп, Президент США

Особиста зустріч Трампа із Зеленським, за попередніми планами, може відбутися наприкінці вересня у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН. Потенційна тристороння зустріч України, США та Росії може бути проведена пізніше, під час міжвиборчого періоду в обох країнах.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія готова до мирного врегулювання та розраховує на поновлення переговорів за участю Києва та Вашингтона у жовтні. Голова Офісу президента України Кирило Буданов також називав жовтень можливим часом для тристоронніх переговорів.