Українські Сили оборони здійснили безпрецедентний за своєю глибиною та стратегічним значенням удар по ключових об’єктах російської газової промисловості. Вперше в історії війни українські безпілотники залетіли за Полярне коло, подолавши понад 3000 кілометрів від українського кордону, щоб вразити найбільші газоконденсатні заводи Росії. Ця операція, що стала вагомим аргументом для примусу Москви до миру, відбулася поблизу “Ямальського хреста” – стратегічного трубопровідного вузла, що з’єднує майже всі газогони країни-агресорки.
Деталі зухвалої атаки
Як повідомляє ТСН. Тиждень, цього тижня українські дрони успішно вразили два стратегічних гіганти російської газової промисловості: Новоуренгойський та Пуровський заводи. Обидва об’єкти розташовані за Полярним колом у Сибіру, на території Ямало-Ненецького автономного округу. Цей регіон є серцем російського газовидобутку, звідси видобувається 80% всього природного газу країни, і тут розташовані найбільші газові родовища, а також починаються ключові газові магістралі.
Одним з найважливіших трубопроводів, що бере початок з цього регіону, є газопровід Уренгой-Помари-Ужгород, побудований ще у 1980-х роках для постачання газу до Європи.
Газ як джерело доходу та мішень для ударів
Для Кремля газ є прямим джерелом “швидких” грошей, а головним покупцем російського газу з Ямалу залишається Європейський Союз. Цього року європейські країни імпортували його на рекордну суму понад 7,3 мільярди євро. Основними імпортерами ямальського газу стали Франція (4,4 млн тонн), Бельгія (3 млн тонн), Іспанія (2,7 млн тонн) та Нідерланди (1,1 млн тонн). Заборона на закупівлю російського скрапленого газу з Арктики за довгостроковими контрактами має набути чинності лише з 2027 року.
Уражені українськими дронами заводи були задіяні у транспортуванні та переробці газового конденсату, так званої “білої нафти”. Це цінна рідка суміш вуглеводнів, яка виділяється під час видобутку природного газу і використовується для виробництва бензину, дизельного палива, авіаційного гасу та сировини для хімічної промисловості. На відміну від звичайної нафти, конденсат має значно менше мазуту та шкідливих домішок, що робить його переробку легшою та дешевшою.
Системний тиск на російську нафтопереробну промисловість
Атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) стали більш системними. Загалом, від початку року було здійснено 70 таких атак, дві з яких припали на НПЗ у Саратові лише цього тижня. Цей завод забезпечує ворога бензином, дизелем та мазутом, а у серпні він повністю зупиняв переробку нафти. В результаті атак, переробка нафти в Росії впала до найнижчого рівня за останні два десятиліття, що призвело до дефіциту бензину. Країна-бензоколонка покриває власні потреби лише на 70%, відчуваючи обмеження на продаж палива в регіонах.
Через поглиблення кризи Кремль вдається до безпрецедентних кроків, імпортуючи бензин морем з Індії, Марокко та Туреччини, а також збільшивши закупівлі в Білорусі. Це свідчить про фінансові труднощі, адже доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів, що є її основним пунктом виручки та бюджетних надходжень, суттєво падають.
“Дуже болісно реагують. Подивіться, в них вже кілька місяців діє заборона на експорт нафти та нафтопродуктів. А це їхній основний пункт виручки і бюджетних надходжень. Це фінансово дуже болісно. Давайте співставимо скільки нам коштували ці атаки і який збиток вони нанесли росіянам. Це неспівставні речі взагалі, це мільйони разів. Бо ремонт одного заводу — це мільярди, а скільки експортної виручки було втрачено.”
— Сергій Куюн, експерт паливного ринку.
Удари по хімічній промисловості, що живить ВПК
Цього тижня під ударами українських оборонців опинилися кілька стратегічно важливих для російського військово-промислового комплексу хімічних промислових гігантів.
- Промислова зона Тольятті: Після української дронової атаки загорівся комбінат “Тольяттікаучук”, який спеціалізується на виробництві високооктанових добавок до бензину та синтетичних каучуків для палива балістичних ракет.
- Стратегічний хімзавод “КуйбишевАзот”: Це підприємство є критично важливим для російської оборонки, оскільки виробляє аміачну селітру – компонент для вибухівки. Він також є монополістом з виробництва шинного корду, що суттєво гальмує забезпечення ворожої армії.
- Підприємство “Волгоградпромпроект”: Тут виготовляють специфічну хімію, вкрай необхідну для російської оборонки, зокрема, так званий ОСФ – унікальну сполуку з високим вмістом заліза, критично важливу для ракетного палива.
Розгром російського флоту та логістичних центрів
Українські війська завдали наймасованішого та дуже болючого удару по головному військовому та економічному хабу Росії на Чорному морі – Новоросійську. Ця гавань стала останнім притулком для російського Чорноморського флоту, що втік з окупованого Криму. Основний удар прийшовся по військово-морській базі, де було вражено одразу кілька ворожих кораблів – носіїв “Калібрів”.
OSINT-аналітики, вивчивши супутникові знімки, встановили, що фрегати “Адмірал Макаров” та “Адмірал Ессен” зазнали серйозних пошкоджень пускових установок, радіолокаційних станцій та антен.
“Зараз відомо, що дуже серйозно пошкоджений фрегат „Адмірал Ессен“. Це новий корабель, 10 років йому. Він обстрілював Зміїний, ракети пускав по українських містах… Можливо, ця атака позбавила противника можливості запускати по нам як мінімум пару десятків ракет „Калібр“.”
— Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках, капітан 1-го рангу запасу.
Вперше удару зазнав найбільший великий десантний корабель Росії у Чорному морі “Петро Моргунов”. Це 135-метрове судно, спущене на воду у 2018 році, може брати на борт до 13 танків та до 300 морських піхотинців. До цього, чотири великі десантні кораблі – “Мінськ”, “Саратов”, “Новочеркаськ” та “Цезарь Куніков” – вже були потоплені ЗСУ, а ще щонайменше три – “Оленегорский горняк”, “Николай Фильченков” та “Ямал” – пошкоджені.
У Новоросійську також постраждав нафтотермінал “Шесхаріс”, загорілися зерновий та мазутний термінали. Через цей порт проходить майже половина російського експорту зерна, і вже в серпні експорт російської пшениці впав удвічі, досягнувши найнижчого рівня з 2010 року.
Українські дрони також атакували військові аеродроми, зокрема аеродром Енгельс, а також авіацію в Таганрозі. Крім того, під Саратовом вщент вигорів сьомий склад їхнього “Озону”. Загалом, кількість уражених логістичних об’єктів у Росії від початку атак перевищила три десятки.
Системна українська відповідь та її наслідки
Західні експерти оцінюють збитки, завдані російській економіці, у 10 мільярдів доларів, а можливі втрати продажів протягом наступних 12 місяців – щонайменше у 12 мільярдів. Українська відповідь стає системною, далекобійною та максимально болючою. Знищуючи логістику та військову економіку ворога за тисячі кілометрів від лінії фронту, українські Сили оборони чітко дають зрозуміти: безкарно нищити українські міста Росії більше не вдасться.
