На тлі зростаючого страху перед новою хвилею мобілізації, ударів українських дронів та посилення обмежень громадянських свобод, у Росії спостерігається помітне зростання настроїв, що спонукають громадян до еміграції. Хоча масштаби нинішнього виїзду ще не досягли рівня масової втечі 2022 року, напруга в російському суспільстві суттєво зростає.
Причини для від’їзду: Від політичної ситуації до обмежень інтернету
28-річний фахівець із цифрового маркетингу, який побажав залишитися не названим, цього літа прийняв рішення покинути Росію, залишивши родину та друзів без чіткого розуміння, коли зможе повернутися. Він пояснив свій від’їзд “політичною ситуацією” та проблемами, спричиненими обмеженням доступу до інтернету з боку російської влади. Якби не ці фактори, він би не планував залишатися за межами Росії довше кількох місяців.
Цей чоловік є одним із тих, хто вже виїхав або планує переїзд через атаки українських дронів на території РФ та чутки про можливу нову мобілізацію. Літні удари дронів призвели до безпрецедентної паливної кризи та завдали значної шкоди сектору електронної комерції. Саме цими атаками російська влада з минулого року виправдовує жорсткі блокування інтернету.
Зростання звернень до правозахисних організацій
Зараз виїзд росіян значно менший, ніж у 2022 році. Однак, правозахисна організація «Ковчег», яка надає допомогу емігрантам, відзначає значне зростання кількості звернень. Минулого місяця кількість запитів зросла майже у вісім разів порівняно з травнем. Це свідчить про те, що росіяни активно готуються до еміграції та вивчають усі доступні варіанти.
Точні цифри щодо загальної кількості тих, хто виїхав, наразі важко оцінити. На відміну від 2022 року, коли чоловіки масово тікали від часткової мобілізації, зараз на прикордонних пунктах не спостерігається багатокілометрових черг, а авіаквитки до безвізових країн, таких як Вірменія, Грузія, Казахстан та Туреччина, не мають дефіциту.
Водночас у соціальних мережах з’являються численні відео з різних регіонів Росії, де люди пояснюють своє рішення виїхати через війну, погіршення економічної ситуації, невизначене майбутнє та скорочення громадянських свобод.
“Панічна хвиля” еміграції
Ян Словицький, координатор термінової допомоги організації «Ковчег», описує цю ситуацію як «панічну хвилю» еміграції, яка триває від середини липня. Ця хвиля пов’язана зі страхом призову, паливною кризою та інтернет-блокуваннями.
Дипломат із Москви, який побажав залишитися не названим, підтвердив AP “відчутне зростання суспільної тривоги цього літа”. Він також зазначив потік росіян до Грузії та Вірменії, які побоюються мобілізації після парламентських виборів.
Реакція сусідніх країн та російська офіційна позиція
Секретар Ради безпеки Вірменії Ален Симонян минулого місяця заявив телеканалу «Дождь», що його країна не втручатиметься і, за потреби, допоможе росіянам, які ухиляються від призову. У Міністерстві закордонних справ РФ ці слова назвали «провокаційними». Російський депутат Віктор Соболєв заявив, що Росії не потрібні люди, які так не люблять свою батьківщину.
Обмеження прав та боротьба з “екстремізмом”
Квір-активіст Даніїл Неонов виїхав до Вірменії після кількох затримань і 10 діб арешту за фотографію футболки з райдужним принтом у соціальних мережах. Це було кваліфіковано як демонстрація екстремістської символіки. Після того, як російська влада оголосила «міжнародний громадський рух ЛГБТ» екстремістським, під адміністративні справи потрапляють навіть за символіку. Росіяни також намагаються виїхати після затримань, особливо за підтримку партії «Яблуко».
35-річний росіянин, який також готується до виїзду, розповів AP, що більше не хоче жити в країні без свободи слова, зі знищеною економікою та шкільною пропагандою війни й ізоляціонізму. Він чекав змін понад десять років, сподіваючись, що «все владнається».
Погляди росіян на війну та мир
Важливо зазначити, що жоден з опитаних росіян не згадав про щоденну загибель українців від рук російських військових, а також про війну як про злочин РФ проти багатьох народів світу. Кожен співрозмовник видання боявся виключно за себе, і жоден не висловив бажання припинення війни.
Нагадаємо, у Росії зафіксовано рекордний рівень підтримки мирних переговорів з Україною (67%), тоді як частка прихильників продовження війни впала до мінімальних 24%. Крім того, за даними опитування «Левада-центру», рекордні 56% респондентів майже не стежать за новинами про бойові дії. Експерти пояснюють такі настрої зростанням втоми від війни та страхом нової мобілізації, хоча росіяни прагнуть завершення конфлікту саме на умовах РФ.
Попри втому, 72% росіян досі підтримують дії своєї армії, а 57% вважають виправданими удари по енергетиці України. Водночас показник віри у правильний курс РФ знизився до 64%, а рейтинг схвалення Володимира Путіна, хоч і незначно впав, залишається на високому рівні – 82%.
