Китайсько-канадський викладач історії та політичний коментатор Цзян Сюецінь, якого в мережі прозвали “китайським Нострадамусом”, представив п’ять доволі тривожних сценаріїв розвитку подій у Сполучених Штатах та світі до 2027 року. Ці припущення, засновані на аналізі політичних лідерів, їхніх рішень та історичних паралелей, охоплюють можливу наземну війну з Іраном, відновлення призову до армії, світову економічну кризу та масштабні внутрішні заворушення.
Важливо наголосити, що це виключно особисті припущення аналітика, а не офіційні плани американської влади чи прогнози державних установ.
Сценарій 1: Наземна війна з Іраном
Перший і, можливо, один із найбільш тривожних сценаріїв стосується подальшої ескалації конфлікту між США та Іраном. Цзян Сюецінь припускає, що бойові дії можуть перейти в наземну фазу, що призведе до тривалого перебування американських військ у регіоні. Він вважає, що навіть чотири роки такої війни були б оптимістичним прогнозом, а протистояння може тривати десять або й двадцять років. Аналітик зазначає, що Вашингтону буде вкрай складно знайти прийнятний шлях виходу з конфлікту, якщо він перетвориться на повномасштабне наземне вторгнення. Це припущення, слід пам’ятати, не є оголошеним планом Пентагону щодо підготовки такого вторгнення.
Сценарій 2: Відновлення призову до армії
Другий прогноз пов’язаний із можливою зміною політики щодо військового призову. Якщо США розпочнуть масштабну наземну операцію в Ірані, для підтримки військових дій знадобиться значно більше особового складу. У такій ситуації, на думку Сюеціня, влада може вдатися до призову молодих американців віком від 18 років. Аналітик припускає, що до 2027 року можуть бути підготовлені необхідні законодавчі та адміністративні механізми для запровадження загальнонаціонального призову. Проте, наразі немає жодних підтверджень, що американський уряд вже ухвалив подібне рішення. Таким чином, це лише один із можливих варіантів розвитку подій, який розглядає Сюецінь.
Сценарій 3: Посилення внутрішньої безпеки
Третій сценарій охоплює питання внутрішньої безпеки Сполучених Штатів. Цзян Сюецінь вважає, що американська влада може збільшити роль Імміграційної та митної правоохоронної служби (ICE), а також розширити присутність Національної гвардії у великих містах. На думку коментатора, такі заходи можуть бути пов’язані з підготовкою до можливих економічних потрясінь та масових заворушень. Він припускає, що силові структури отримають додаткові ресурси та можливості для ефективного реагування на внутрішню нестабільність.
Крім того, Сюецінь висловив своє бачення політичних мотивів Дональда Трампа, припускаючи, що президент прагне зберегти вплив після завершення свого поточного терміну. Варто зазначити, що припущення про наміри Трампа та можливе продовження його перебування при владі не є підтвердженим планом, оскільки Конституція США обмежує можливість обрання однієї особи президентом більш ніж на два терміни.
Сценарій 4: Масштабний економічний спад
Четвертий прогноз стосується можливого значного економічного спаду. Аналітик вважає, що одним із головних каталізаторів такої кризи може стати тривале блокування або повторні перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку – ключовий маршрут світової торгівлі енергоносіями. Через цей морський коридор транспортуються значні обсяги нафти та скрапленого природного газу. Якщо поставки будуть суттєво обмежені на тривалий час, це може призвести до різкого подорожчання енергоносіїв, добрив та послуг з транспортування товарів. Зрештою, зростання витрат може негативно позначитися на цінах на продукти харчування та інші предмети першої необхідності.
Сюецінь припускає, що подібна ситуація може спричинити серйозні економічні проблеми не лише у США, але й в інших країнах. Однак, це лише припущення, а не остаточний прогноз. Масштаб наслідків залежатиме від тривалості перебоїв, можливостей альтернативних постачальників та реакції урядів і ринків.
Сценарій 5: Поширення протестів та заворушень
П’ятий сценарій, представлений Цзяном Сюецінем, передбачає поширення протестів, сутичок та локальних конфліктів на території Сполучених Штатів. Важливо розуміти, що під поняттям “громадянська війна” аналітик не має на увазі протистояння двох великих армій. Його трактування полягає радше у фрагментованому насильстві: масштабні демонстрації, зіткнення з федеральними силами, формування локальних повстанських рухів та тривалі конфлікти в різних частинах країни. Аналітик пов’язує цей ризик з можливим економічним спадом, політичним невдоволенням та зростанням присутності силових структур у містах.
Сюецінь також висловлює припущення, що до 2030 року в США та Європі може поглибитися протистояння між прихильниками глобалізації та націоналістичними рухами, розглядаючи це як частину ширшої боротьби за майбутній політичний та економічний устрій. Однак, наголошується, що немає підстав вважати ці прогнози неминучими. “Китайський Нострадамус” базує свої висновки на власному прочитанні політичних тенденцій та історичних аналогій, але навіть детально описані можливі події не гарантують саме такого розвитку історії.
Актуальний контекст: Напруженість навколо Ірану
На тлі цих прогнозів, реальна ситуація навколо Ірану залишається важливим чинником для світових енергетичних ринків. У серпні Тегеран погрожував перейти до більш активних військових дій в Ормузькій протоці, якщо переговори зі США не принесуть бажаних результатів. Це посилило побоювання щодо можливого нового загострення в районі стратегічного морського маршруту.
У вересні Дональд Трамп не виключив, що США можуть зберегти свою присутність в Ірані навіть після завершення бойових дій, якщо Вашингтон вирішить домагатися контролю над нафтовими ресурсами країни. Така заява додала нових запитань щодо цілей американської операції та її потенційних економічних наслідків.
На початку жовтня в Ормузькій протоці стався ще один небезпечний інцидент, який підкреслив кризу безпеки: невідомий снаряд уразив танкер, що призвело до пожежі на борту. Хоча екіпаж не постраждав, цей випадок знову привернув увагу до ризиків для торговельного судноплавства в цьому регіоні.
