У Європі наростає хвиля занепокоєння, спричинена діями президента США Дональда Трампа щодо Росії. Зміна риторики, послаблення санкцій та обговорення можливих домовленостей з Москвою викликають побоювання, що Україну можуть змусити до невигідної мирної угоди, яка не враховуватиме її інтересів.
Наростаючі побоювання європейських посадовців
Європейські чиновники висловлюють стурбованість через потенційний тиск США на Україну з метою досягнення домовленостей з Володимиром Путіним на умовах, які вигідні Москві. Особливу тривогу викликає можливість обговорення майбутнього України без її повноцінної участі.
Один із високопоставлених європейських посадовців, який побажав залишитися анонімним, назвав ситуацію “жахливою”. Він порівняв переговори з Путіним, де вирішується доля країни, до роботи “двох ріелторів”, натякаючи на спецпосланців США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які раніше працювали у сфері нерухомості.
Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас заявила в Європейському парламенті, що американські переговорники вже майже два роки намагаються спонукати Україну до “капітуляції”. За її словами, саме підтримка європейських держав дозволяє Києву відмовлятися від умов Путіна.
Тривожні сигнали: послаблення санкцій та пропозиції щодо енергетики
Європейські представники насторожилися через повідомлення про можливі пропозиції щодо розмороження російських активів та відновлення постачання російського газу до Європи в обмін на поступки з боку Москви. Європейські уряди виступили проти таких ідей, висловлюючи побоювання, що економічні стимули не змусять Кремль відмовитися від територіальних претензій.
Водночас, Дональд Трамп демонструє готовність до економічної співпраці з Росією, водночас критикуючи Київ. Американський президент закликає припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах, які, на його думку, скорочують експортні можливості Москви та впливають на доходи для продовження війни. Паралельно, США послабили деякі санкційні обмеження щодо російського дизельного пального. Європейські дипломати побоюються, що такі дії надають Кремлю економічні переваги без суттєвих поступок у питанні завершення війни.
Проблеми з військовою підтримкою та залежність від США
Додатковою причиною для тривоги стали затримки у військовій підтримці України. Київ повідомляв про проблеми з постачанням ракет-перехоплювачів Patriot, обмеження доступу до супутникового зв’язку та перебої з обміном розвідувальними даними про російські балістичні ракети. Хоча система раннього попередження згодом запрацювала, залежність України від американських технологій та озброєнь залишається серйозною проблемою.
Білий дім заперечує, що запроваджені обмеження мають політичні мотиви, а американські посадовці відкидають твердження про погрози припинити військову та розвідувальну підтримку, якщо Київ не погодиться на поступки.
Стратегія Європи: зберегти діалог та посилити власні можливості
Незважаючи на гостру критику американського підходу, європейські держави не готові розривати співпрацю зі Сполученими Штатами. Їхня стратегія передбачає продовження допомоги Україні, збереження тиску на Росію та одночасну підтримку діалогу з Вашингтоном для впливу на майбутні рішення.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб організували новий раунд переговорів в Осло перед поїздкою Стіва Віткоффа до Росії. Європейські лідери прагнуть бути безпосередніми учасниками дипломатичного процесу, а не лише спостерігачами за домовленостями, які можуть ухвалити США та Росія.
Деякі європейські чиновники сподіваються, що проміжні вибори до Конгресу США в листопаді можуть змінити ситуацію. Однак інші не виключають, що результати виборів не вплинуть на зовнішню політику Трампа.
У Європі визнають, що без американської підтримки Україні буде складніше захищатися. Водночас, європейські держави дедалі більше усвідомлюють необхідність посилення власних оборонних можливостей, щоб Україна не залежала виключно від рішень Вашингтона.
Гарантії безпеки та майбутнє України
У жовтні в Осло Володимир Зеленський зустрівся зі Стівом Віткоффом та представниками європейських держав. Обговорювалася можливість надання Україні гарантій безпеки, зокрема, модель, яка описувалася як спрощений аналог п’ятої статті НАТО. За словами українського президента, американська сторона погоджувалася, що гарантії мають бути сильними, хоча остаточних рішень на той час не було.
Європейська участь у таких консультаціях є важливою, оскільки європейські держави можуть стати гарантами окремих домовленостей і допомогти Україні зберегти позиції, якщо американська адміністрація наполягатиме на швидкому завершенні війни.
Складне дипломатичне завдання
Володимир Путін не поспішає завершувати війну, погоджуючись лише на обмежені формати контактів, але не на повноцінну мирну угоду. Кремль наполягає на власних умовах щодо формату та місця переговорів. Це ставить перед європейськими лідерами складне завдання: залишатися залученими до дипломатичного процесу, не дозволити вирішувати долю України без Києва та, водночас, не втратити співпрацю зі США, від якої значною мірою залежить українська оборона.
Незважаючи на відсутність шансів на швидкий мир, контакти є необхідними для вирішення гуманітарних питань.
