Українці нерідко стикаються з ситуаціями, коли сирена повітряної тривоги лунає вже після фактичного вибуху або одночасно з ним. Це викликає занепокоєння та запитання щодо ефективності системи оповіщення. У Збройних силах України пояснили причини таких затримок, особливо під час ворожих балістичних атак.
Оперативні дані: критичний елемент сповіщення
Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що основними причинами запізнілого спрацювання тривоги є відсутність оперативних даних від партнерів або технічні збої під час фіксації пусків балістичних ракет з космосу.
На жаль, були випадки, коли ми не отримували інформацію від партнерів. Про це говорив і президент України. І що тут приховувати: інколи спочатку стається вибух, а тривога лунає вже після або одночасно з ним.
— Юрій Ігнат
Роль космічної розвідки
Україна має власну розвідку та радіолокаційне поле, яке здатне виявляти повітряні цілі на значних відстанях за межами кордонів. Однак, за словами Юрія Ігната, розвіддані щодо балістичних ракет та атак за балістичною траєкторією, таких як “Циркон” або ракети до С-400, є критично важливим отримувати саме від іноземних партнерів. Ці партнери володіють потужностями космічної розвідки.
Багато країн світу використовують супутники для спостереження за земною поверхнею. Це дозволяє фіксувати спалахи, які можуть свідчити про пуск ракети – як балістичної, так і від реактивних систем залпового вогню. Такі пуски видно з космосу, за умови сприятливих обставин.
Таким чином, система оповіщення в Україні розраховує на максимально швидке отримання цих даних від партнерів та їх оперативне передання.
Виняткові випадки та їх наслідки
Юрій Ігнат навів приклад однієї з масованих атак на Київ, під час якої було використано близько 39 ракет. Під час першої хвилі, що розпочалася о 22:00, українська сторона через технічні або інші причини не отримала вчасно сповіщення від союзників. Проте, вже під час наступних трьох хвиль, що тривали до ранку, дані почали надходити своєчасно.
У Повітряних силах наголошують, що в умовах балістичних атак “рахунок іде буквально на секунди”. Навіть кілька хвилин попередження можуть дати цивільним громадянам можливість зреагувати та знайти укриття.
Робота над удосконаленням системи
Наразі українські фахівці спільно з міжнародними партнерами активно з’ясовують причини поодиноких збоїв у системі оповіщення. Мета цих зусиль – уникнути подібних прогалин у майбутньому та забезпечити максимальну безпеку для населення.
Оновлення застосунку “Повітряна тривога”
Раніше повідомлялося, що оновлена версія застосунку “Повітряна тривога” відтепер відображає напрямок польоту крилатих ракет, керованих авіаційних бомб (КАБів) та дронів “Шахед”. Однак, балістичні ракети на мапі не відображаються. Це зроблено з міркувань безпеки, а також через надзвичайно високу швидкість їхнього польоту, що унеможливлює ефективне попередження.
