Російська Федерація значно активізувала кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у власній армії. Особливу увагу держава-агресор приділяє найбіднішим країнам континенту, що свідчить про прагнення компенсувати значні втрати особового складу та нестачу мобілізаційного ресурсу.
Активізація вербування в африканських країнах
Згідно з даними, отриманими від джерел, знайомих із інформацією української розвідки, протягом перших дев’яти місяців 2026 року Росія суттєво наростила темпи набору персоналу в таких країнах, як Бурунді, Зімбабве, Сьєрра-Леоне та низці інших.
Цифри вражають: лише з Бурунді було завербовано 699 чоловіків за цей період, тоді як за весь 2025 рік ця цифра становила всього 30 осіб. Кількість завербованих із Зімбабве зросла з 65 до 530 осіб. Значне збільшення призовників зафіксовано також у Демократичній Республіці Конго, Сьєрра-Леоне, Судані та Камеруні.
Загалом, за даними української сторони, ідентифіковано 45 959 іноземців зі 151 країни, які уклали контракти з російськими військовими. Серед них – 5451 громадянин африканських держав.
Методи вербування та обман
Потенційним рекрутам нерідко пропонують роботу у сферах транспорту, харчування чи інших цивільних галузях. Також обіцяють значні виплати за підписання контракту, високі зарплати та перспективу отримання російського громадянства.
У Зімбабве, наприклад, використовувалася реклама з зображенням африканця у військовій формі, що пропонувала “програму для спеціалістів із Зімбабве” з обмеженою кількістю місць. Однак, у таких оголошеннях чітко не зазначалося, що учасників можуть відправити на фронт в Україну.
Росія вперше від початку повномасштабної війни почала вербування на Мадагаскарі. Водночас, щонайменше у дев’яти африканських країнах набір безпосередньо до армії фактично призупинили. Натомість громадян цих держав намагаються залучати до роботи в російській оборонній промисловості.
Висновок ООН: обман та примус
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у своєму звіті заявила, що російська влада була причетна до вербування людей із 29 країн шляхом обману або примусу.
Діяла міжнародна мережа посередників, які організовували переїзд людей до Росії. Після прибуття деяких із них змушували підписувати контракти, зміст яких вони не розуміли, а потім направляли до російських збройних сил.
— Комісія ООН
Висновки комісії базуються на 245 інтерв’ю з іноземцями, які потрапили в полон до українських військових або повернулися додому, а також із членами їхніх родин.
Реакція африканських держав
На проблему вже відреагували кілька африканських держав. Ботсвана та Південна Африка публічно застерігали громадян від пропозицій високооплачуваної роботи в Росії. У Зімбабве затримали двох громадян РФ, яких підозрюють у вербуванні. Влада Ботсвани також повідомила, що 15 її громадян, яких завербували, зникли безвісти.
Кенія та Гана безпосередньо зверталися до Москви з вимогою припинити таку діяльність. За словами кенійських політиків, Росія могла завербувати щонайменше тисячу громадян країни.
Кремль на запит Bloomberg щодо цих даних не відповів. Російська влада публічно не визнавала використання іноземців для поповнення військ і заявляла, що має достатньо людських ресурсів для ведення війни.
Ширший контекст: російська присутність в Африці
Активізація вербування африканців відбувається на тлі ширшого розширення російської присутності на континенті. Раніше The Wall Street Journal повідомляв, що після загибелі засновника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина його син Павло зберіг і розширив операції структури у Центральноафриканській Республіці.
За даними видання, пов’язаний із Пригожиним бізнес у регіоні приносить понад 400 млн доларів на рік. Найманці контролюють золоті рудники, забезпечують охорону президента ЦАР та беруть участь у боях проти повстанців. Крім того, структури “Вагнера” займаються торгівлею зброєю у Судані та Лівії, а також розвивають комерційний і тіньовий бізнес, зокрема виробництво алкоголю та торгівлю трамадолом.
