Російська стратегія тиску на українське населення
Кремль розраховує, що холод, відключення світла та постійні обстріли змусять українців вимагати миру за будь-яку ціну, навіть ціною територіальних поступок. Така стратегія полягає в тому, щоб завдати цивільному населенню настільки великих страждань, що воно почне вимагати завершення війни на російських умовах. Від серпня 2026 року Москва значно посилила удари по українській енергетиці, особливо в Києві. За оцінкою дослідників, Кремль прагне зробити життя у великих містах нестерпним, змусити людей залишати домівки або посилити внутрішній тиск на українську владу.
Результати дослідження: стійкість українців попри стрес та відключення
Однак нове дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) спільно з дослідниками конфліктів і громадської думки, показало, що навіть тривалі відключення світла, пережите насильство та психологічний стрес не роблять населення більш схильним приймати умови Кремля. Результати опитувань свідчать, що така тактика не дає очікуваного Росією політичного ефекту.
Психологічний вплив війни
Упродовж 9–26 червня 2026 року дослідники опитали 1801 українця на підконтрольній уряду території. Результати засвідчили значний психологічний вплив війни на населення. Майже кожен четвертий респондент повідомив про високий рівень стресу, а понад 40% часто або майже постійно відчували нервозність і тривогу. Близько 20% опитаних заявили, що вони або члени їхніх родин постраждали від російських атак. Стільки ж особисто ставали свідками насильства з боку російських військ. Водночас 69% українців повідомили, що мають родича або близького друга, який загинув унаслідок війни.
Проблеми з електропостачанням
Серйозною проблемою залишаються й перебої з електропостачанням. За даними опитування, 65% українців часто або дуже часто залишалися без світла. У Києві цей показник сягнув 73%, тоді як у західних областях становив 54%.
Територіальні поступки: стійке небажання
Попри складні умови життя, дослідники не виявили зв’язку між частими відключеннями електроенергії, високим рівнем стресу та готовністю погодитися на територіальні поступки. У червневому опитуванні 39% респондентів тією чи іншою мірою допускали припинення вогню по нинішній лінії фронту, тоді як 38% виступали проти такого рішення. Водночас свіжіші дані КМІС свідчать про значний спротив передачі Росії українських територій. Так, під час опитування 6–18 жовтня 61% українців відкинули можливість передати Росії повний контроль над Донбасом навіть в обмін на припинення вогню та гарантії безпеки. Для порівняння, у січні 2026 року проти такого варіанта виступали 54% опитаних. Найнижчу підтримку територіальних поступок зафіксували серед жителів Києва, який регулярно зазнає російських обстрілів.
Готовність до тривалої війни
Крім того, 62% українців у жовтні заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це на 14 відсоткових пунктів більше, ніж у квітні.
Експертні оцінки щодо зими 2026-2027 років
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко попередив, що взимку 2026–2027 років українці можуть залишатися без світла до 10–12 годин на добу, якщо температура опуститься до -10°C. Найскладніша ситуація можлива в Києві, Одесі та окремих районах Сумської й Чернігівської областей. Водночас експерт не очікує катастрофи в енергосистемі та вважає, що майбутня зима може виявитися навіть легшою за попередню. За його словами, енергетики мають необхідні сценарії реагування, а за м’якшої погоди обмеження електропостачання будуть менш жорсткими. Окремою загрозою Харченко назвав можливі російські удари по великих теплоенергетичних об’єктах Києва, які можуть спричинити проблеми з опаленням.
Попередження щодо зимової дестабілізації
Раніше колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко попереджав, що Росія може спробувати використати зимові холоди для дестабілізації ситуації в Україні.
Це заморожування населених пунктів через завдання ударів і застосування всього комплексу заходів, щоб люди залишали свої домівки, переміщувалися в інші регіони й виник певний хаос.
— генерал-лейтенант Ігор Романенко
Можливі військові наступальні дії
Крім атак на критичну інфраструктуру, за його оцінкою, окупанти можуть готувати нові спроби масштабного прориву на фронті. Зокрема, захоплення Краматорська та Слов’янська, якого Росія не змогла досягти під час кампанії 2026 року, противник може спробувати реалізувати наприкінці зими або на початку весни.
