27 жовтня 2023 року відбулася телефонна розмова між президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре та президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Метою розмови, узгодженої з українською стороною, було передати позицію щодо завершення війни проти України. Контакт відбувся після зустрічі в Осло 20 жовтня.
Ключове послання Путіна: непохитна мета щодо Донбасу
Згідно з інформацією, отриманою від джерела, близького до Кремля, Володимир Путін під час розмови з фінським та норвезьким лідерами заявив, що Росія не відмовиться від мети захопити весь Донбас. Він наголосив, що Москва не піде на компроміс щодо цього стратегічного завдання.
Москва не піде на компроміс щодо своєї мети захопити всю територію Донбасу.
— Джерело, близьке до Кремля
Ця заява свідчить про те, що Кремль зберігає свою вимогу щодо встановлення повного контролю над Донбасом. Джерело Reuters не уточнило, як саме Путін обґрунтовував свою позицію, але зазначило, що російський лідер не готовий поступатися у питанні захоплення регіону.
Відповідь європейських лідерів та офіційна позиція Кремля
У відповідь на заяву Путіна, європейські лідери наголосили на необхідності досягнення справедливого миру. Офіційний звіт Кремля також не демонстрував жодних ознак зміни російської позиції. У Москві заявили, що “справедливий і довгостроковий мир” можливий лише за умови повного й безумовного врахування інтересів Росії.
Кремль також звинуватив країни ЄС і НАТО у конфронтаційній політиці, яка, на їхню думку, сприяє продовженню бойових дій. Ці заяви не свідчать про готовність Росії відмовитися від своїх територіальних претензій.
Мотивація контакту та безпекові занепокоєння
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре пояснили необхідність проведення телефонної розмови з Путіним бажанням безпосередньо донести до Москви позицію щодо завершення війни та майбутніх переговорів. Обидві країни межують з Росією, і результат війни має безпосередній вплив на європейську безпеку.
Александр Стубб описав розмову як “відверту та предметну”, підкресливши, що для завершення війни необхідні прямі контакти. Йонас Гар Стьоре наголосив на величезних людських та матеріальних втратах, а також на важливості деескалації.
Обидва лідери підтвердили, що Фінляндія й Норвегія продовжать підтримувати Україну. Водночас вони наголосили, що виступали як керівники своїх держав, а не як представники всієї Європи.
Реакція та подальші кроки
Рішення провести телефонну розмову з Путіним було розкритиковане прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, яка вважає, що європейським країнам слід діяти узгоджено, а не вести окремі контакти. Вона також зазначила, що не бачить ознак готовності Росії до миру.
Москва раніше погодилася відновити тристоронні переговори за участю України, США та Росії. За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, наступний раунд переговорів в Абу-Дабі планується провести в першій половині листопада. Серед тем для обговорення можуть бути безпекові умови після завершення війни. Однак, конкретної дати зустрічі та ознак готовності Москви відмовитися від територіальних претензій наразі немає.
Українська сторона активно працює над прискоренням дипломатичного процесу та залученням європейських партнерів до переговорів. Київ прагне перенести зустріч в Абу-Дабі на тиждень раніше, враховуючи зростання ризику нових ударів по енергетичній інфраструктурі з наближенням холодів. Водночас, у Києві не очікують остаточних домовленостей на першому раунді. Головним завданням буде з’ясування позицій щодо майбутньої системи безпеки та умов припинення війни.
Інші важливі події
Також стало відомо, що керівникам підприємств може доведеться самостійно вирішувати, хто з колективу отримає бронь, а хто піде до армії. Президент Румунії звинуватив Росію в диверсіях та попередив про загрозу безпеці Європи.
