На тлі переговорів: Росія висуває нові вимоги до НАТО
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що президент Росії Володимир Путін готує новий ультиматум перед майбутніми переговорами. Цей ультиматум спрямований не лише проти України, а й проти Північноатлантичного альянсу (НАТО). Кремль вимагає фундаментально переглянути архітектуру безпеки Європи, зокрема, змінити статут НАТО та повернути його до кордонів станом на 1997 рік. Це фактично означає скасування всіх розширень Альянсу, які відбулися після цієї дати.
Готовність України до переговорів та позиція Росії
Президент України Володимир Зеленський неодноразово підтверджував готовність Києва до повного або часткового припинення вогню. Зокрема, нещодавно він знову наголосив на можливості досягнення домовленостей щодо припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі або встановлення перемир’я в Чорному морі. Ці питання планується обговорити під час тристоронніх переговорів за участю США, України та Росії, запланованих на 10 листопада в Абу-Дабі.
Однак, як свідчать заяви представників Кремля, Росія не має наміру припиняти бойові дії. Речник президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що продовження тристоронніх переговорів «не передбачає обмежень на проведення військових операцій», і російські війська продовжуватимуть воювати проти України. Помічник президента РФ Юрій Ушаков висловився ще більш зухвало, припустивши, що переговори навряд чи принесуть значні результати і, ймовірно, стануть лише «пробним раундом».
Американські фахівці констатують, що Москва вже тривалий час відкидає пропозиції про припинення вогню, як повне, так і часткове, які просувають США та Україна. Натомість Київ послідовно підтверджує свою готовність до перемир’я.
Нещодавні заяви Пєскова та Ушакова свідчать про те, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається відхиленням пропозицій щодо припинення вогню.
— згідно зі звітом ISW.
Давні вимоги Кремля щодо НАТО
Переговорна позиція Кремля щодо війни включає давню вимогу Москви, висунуту ще до повномасштабного вторгнення: змінити статут НАТО та повернути Альянс до кордонів 1997 року. Це означає відмову від розширення, яке відбулося після цієї дати.
Видання The Telegraph, посилаючись на власні джерела, повідомило, що намір РФ залучити Європу до мирних переговорів полягає в тому, щоб «добути поступок» щодо розширення НАТО. Москва стверджує, що архітектура європейської безпеки є одним з найважливіших компонентів досягнення миру в Україні, і що вирішення війни «неможливе» без участі Європи.
Звіт The Telegraph підтверджує попередню оцінку ISW: Кремль і досі наполягає на ультиматумах, висунутих у грудні 2021-го. Серед вимог Москви — припинення розміщення військ і систем озброєння НАТО в країнах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року. Фактично це дало б Росії можливість впливати на внутрішні рішення НАТО та обмежувати його військову діяльність.
— йдеться у звіті.
Аналітики ISW наголошують, що Кремль неодноразово повторював ці ультиматуми від початку повномасштабного вторгнення і не демонстрував жодних ознак компромісу щодо цієї мети.
Кремль, ймовірно, повторить ці вимоги на майбутніх тристоронніх переговорах між США, Україною та Росією 10 листопада і може спробувати використати свої нещодавні поступки з боку США, щоб домогтися додаткових поступок щодо НАТО та архітектури європейської безпеки після Холодної війни.
— зауважують в ISW.
Варто зазначити, що вимоги Путіна від грудня 2021 року є несумісними з зобов’язаннями президента США Дональда Трампа щодо збереження військової присутності США в Польщі та розгортання американських військ у країнах Балтії.
Дипломатичні контакти та позиція України
27 жовтня президент Російської Федерації Володимир Путін провів телефонні розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере. У ході цих розмов європейські лідери передали Кремлю позицію України щодо завершення війни та наголосили на необхідності припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Ці переговори стали першим прямим контактом Путіна з провідними європейськими лідерами, які підтримують Україну, від часу його розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Зустрічам передували дипломатичні консультації в Осло 20 жовтня та візит до Росії спецпосланця США Стіва Віткоффа.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що однією з ключових тем обговорення стала необхідність конкретних кроків з боку Росії для деескалації, зокрема, припинення російських ударів по критичній інфраструктурі України.
