Кремль повторює давні вимоги

Володимир Путін, президент Російської Федерації, продовжує наполягати на своїх давніх вимогах щодо України та НАТО, демонструючи небажання відступати від своєї агресивної політики. Це стало очевидним під час його телефонних розмов з лідерами Фінляндії та Норвегії.

Путін знову назвав розширення НАТО однією з головних “першопричин” війни, підкреслюючи, що ці питання мають бути вирішені ще до будь-яких майбутніх мирних переговорів.

Перший контакт з новими лідерами

Ці переговори стали знаковими. Для президента Фінляндії Александра Стубба це був перший прямий контакт з Путіним з моменту його вступу на посаду у 2024 році. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гаре Стере також вперше спілкувався з російським диктатором після свого призначення на посаду у 2021 році. Це також був перший прямий контакт Володимира Путіна з лідерами європейських країн після його зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо 9 травня.

Максималістські вимоги РФ

Під час 90-хвилинних переговорів Путін виклав своє бачення поточної ситуації в Україні та пояснив “корінні причини війни”. Його максималістські воєнні вимоги включають створення маріонеткового режиму в Україні та повернення НАТО до кордонів 1997 року.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що таке розширення впливу Росії означало б обмеження права європейських держав самостійно обирати союзи та гарантії безпеки.

Фактично це означало б надання Росії впливу на рішення Альянсу і обмеження права європейських держав самостійно обирати союзи й гарантії безпеки.

“Реалії на місцях” – новий термін для окупації

Крім того, Володимир Путін повідомив європейським лідерам, що мирна угода щодо України має визнавати “реалії на місцях”.

“Реалії на місцях”

Аналітики ISW роз’яснюють, що ця риторична фраза є стандартним інструментом Москви для вимоги визнання окупованих українських територій як частини Росії, що є передумовою для будь-якого припинення вогню або мирної угоди.

Близькі до Кремля джерела стверджують, що заява Путіна про “реалії на місцях” означає, що Росія не піде на компроміс щодо своєї мети захопити весь Донбас. Однак, аналітики ISW попереджають, що вимоги Кремля виходять далеко за межі Донбасу і можуть включати всю територію України.

Безпека та стабільність у Північній Європі

Окрім питань України, сторони обговорили забезпечення “безпеки та стабільності” в Балтійському морі та Північній Європі. Ймовірно, це стосувалося таких дій, як вторгнення російських БпЛА до повітряного простору країн НАТО, диверсійні атаки та інші дії, що є частиною “нульової фази” інформаційної та психологічної підготовки до потенційного конфлікту з Альянсом.

Позиція Києва та відповідь Європи

Європейські лідери передали Кремлю позицію Києва щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності конкретних кроків Росії для деескалації, зокрема припинення ударів по критичній інфраструктурі України.

Джерела агентства Reuters повідомляють, що Путін підтвердив намір Москви захопити весь Донбас. У відповідь європейські лідери підкреслили, що завершення війни має забезпечити справедливий мир.

Аналітики ISW роблять висновок, що позиція Москви у мирних переговорах, яка включає вимогу змінити статут НАТО та повернути Альянс до кордонів 1997 року, свідчить про небажання Росії припиняти бойові дії.