Розкол у Європі: Непередбачувані переговори з Путіним та їх наслідки
Несподівані переговори лідерів Фінляндії та Норвегії з президентом Росії Володимиром Путіним спричинили розкол у Європейському Союзі. Цей крок, як зазначає The Telegraph, викликав критику з боку інших європейських лідерів, які розцінили його як «самодіяльність», що може зіграти на руку Кремлю напередодні мирних переговорів щодо України за посередництва США.
Ініціатива Північних Країн: Спроба вплинути на мирний процес
27 жовтня прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели переговори з Володимиром Путіним. Метою цих переговорів було сприяння пошуку шляхів для завершення війни в Україні. Після розмови лідери обох північних країн назвали її «відвертою та предметною», заявивши, що прагнули «безпосередньо передати повідомлення щодо майбутніх переговорів, щоб допомогти покласти край війні».
Ці переговори відбулися напередодні запланованих на листопад мирних консультацій за участю США. Однак, як стало зрозуміло згодом, переговори не принесли помітного прогресу.
Критика з боку ЄС: «Самодіяльність» та ризик для єдності
Інші європейські лідери висловили невдоволення діями Стере та Стубба, дорікаючи їм за те, що вони «діють самостійно», не узгодивши спільну позицію Європи. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила:
Я дуже скептично ставлюся до цієї норвезько-фінської ініціативи. Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти самостійно.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також повідомив, що про переговори не знали ані він, ані інші європейські лідери.
Ця суперечка виникла в момент, коли уряди країн ЄС намагаються домовитися про спільний формат представництва Європи на можливих переговорах із Москвою. Євразійський чиновник, який бере участь у цьому процесі, зазначив, що без узгодженої домовленості існує ризик, що окремі лідери почнуть контактувати з Путіним «ліворуч, праворуч і в центрі», не маючи єдиної позиції Європи.
Москва применшує значення, але використовує розбіжності
У Москві також применшили значення переговорів, заявивши, що їхньою метою нібито було лише отримати роль у переговорному процесі. Сергій Лавров, очільник МЗС Росії, розкритикував розмову, заявивши, що вона не принесла жодних нових результатів щодо війни в Україні, але спрогнозував подальше посилення інформаційного протистояння.
Лавров також заявив, що європейські лідери нібито передусім зацікавлені в тому, щоб отримати можливість брати участь у переговорах. У Кремлі після розмови також не продемонстрували готовності Москви йти на компроміси. Офіційне повідомлення за підсумками переговорів практично не містило сигналів про зміну російської позиції.
Згідно з повідомленням Кремля, Путін «нагадав [Стуббу та Стере] про початкові причини конфлікту». Ця теза фактично відсилає до російських заяв про те, що розширення НАТО на схід та орієнтація України на Захід нібито стали причинами повномасштабного вторгнення. Крім того, російський диктатор «наголосив, що справедливе довгострокове мирне врегулювання можливе лише за умови повного та беззастережного врахування законних інтересів Росії».
Водночас у Кремлі звинуватили «конфронтаційну політику країн ЄС і НАТО» у тому, що вона нібито сприяє затягуванню війни. Риторика Москви узгоджується з оцінками європейських чиновників, які вважають, що Росія може спробувати використати наступний раунд мирних переговорів щодо України для послаблення позицій НАТО.
За даними Reuters, Путін відмовився від будь-яких компромісів щодо захоплення всього Донбасу.
«Трампівський фактор» та занепокоєння України
Ініціатива Фінляндії та Норвегії була покликана забезпечити Європі власну роль у мирному процесі, який викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників України. Вони побоюються, що через непередбачувану політику президента США Дональда Трампа переговори можуть дедалі більше враховувати інтереси Росії.
Напередодні нового раунду перемовин, який планують провести у листопаді в Абу-Дабі, Трамп пішов на скасування санкцій щодо експорту російського пального, а також пообіцяв придбати тисячі барелів дизельного пального. У Європі та серед представників української влади, зокрема президента Володимира Зеленського, побоюються, що Трамп міг домовлятися з Путіним про додаткові поступки.
Президент Зеленський вважає, що формат тристоронньої зустрічі за участю США, Росії та Китаю, присвяченої майбутньому України, може стати для Росії серйозною дипломатичною перевагою, тоді як вигоди для Китаю він не бачить. Зеленський наголошує, що Україна протягом усієї повномасштабної війни наполягала на участі Європи в усіх важливих обговореннях.
Історичний контекст: Перший контакт після Макрона
Спроба Стере та Стубба долучитися до переговорного процесу стала першим випадком після розмови президента Франції Емманюеля Макрона з Путіним у липні минулого року, коли європейський союзник України безпосередньо зателефонував російському диктатору. Після розмови лідерів Фінляндії та Норвегії із Путіним, європейські лідери зв’язалися із Зеленським для обговорення деталей.
Нагадаємо, 27 жовтня Стубб і Стере провели телефонну розмову з Путіним, щоб передати йому позицію України перед майбутньою зустріччю в Абу-Дабі та наголосити на припиненні атак на енергетику. Після цієї розмови у Кремлі заявили, що мир можливий лише на умовах Росії та з урахуванням її інтересів, звинувативши у затягуванні війни Захід.
