Понад шість десятиліть на сцені, в кіно та на телебаченні принесли Патріку Стюарту славу одного з найвпізнаваніших британських акторів свого покоління. Його кар’єра охопила шлях від шекспірівських ролей до культових науково-фантастичних і супергеройських франшиз, завоювавши серця глядачів різних вікових груп.

Британський актор Патрік Стюарт, відомий завдяки втіленню капітана Жан-Люка Пікара у «Зоряному шляху» та професора Чарльза Ксав’єра у «Людях Ікс», пішов з життя у віці 86 років. Його смерть стала значною втратою для світового кінематографа.

Прощання з легендою

Актор помер 28 жовтня у своєму будинку в Лос-Анджелесі. Як повідомили в заяві, опублікованій на його офіційній сторінці в Instagram, Патрік Стюарт страждав від нетривалого періоду хвороби Альцгеймера та деменції з тільцями Леві. Останні години його життя минули в оточенні близьких рідних та друзів.

Родина актора звернулася з проханням замість квітів зробити пожертви на підтримку досліджень хвороби Альцгеймера та для допомоги тим, хто піклується про пацієнтів з деменцією.

Патрік Стюарт був одружений з американською співачкою та авторкою пісень Санні Озелл з 2013 року. Він залишив після себе двох дітей.

Шлях від театру до Голлівуду

Народжений 13 липня 1940 року в містечку Мірфілд, графство Західний Йоркшир, Англія, Патрік Стюарт розпочав свою акторську кар’єру ще в юності. Згодом він приєднався до престижної Королівської шекспірівської компанії, де пропрацював близько 14 років. За цей час він здобув визнання за виконання ролей у класичних п’єсах, виступав на Бродвеї та утвердився як актор, здатний переконливо втілювати як складних драматичних персонажів, так і героїв фантастичних історій.

У 2008 році його номінували на театральну премію «Тоні» за роль у постановці «Макбет».

Іконічні ролі: Пікар та Ксав’єр

Міжнародну славу Патріку Стюарту принесла роль капітана Жан-Люка Пікара у культовому серіалі «Зоряний шлях: Наступне покоління», який вперше вийшов на екрани у 1987 році. Його герой став одним із найвідоміших капітанів в історії наукової фантастики, а серіал започаткував цілу низку повнометражних фільмів.

У 2000 році Стюарт отримав роль професора Чарльза Ксав’єра у фільмі «Люди Ікс». Цей персонаж, засновник школи для мутантів, який прагнув захистити як людей, так і мутантів, та шукав шляхи їхнього мирного співіснування, став ще однією визначальною роллю в кар’єрі актора. Він неодноразово повертався до цієї ролі в різних частинах франшизи.

За даними видання LADbible, Стюарт мав знову з’явитися в образі професора Ксав’єра у фільмі «Месники: Судний день», що стало б його дев’ятою появою в цій ролі.

Кар’єра актора також включала численні фільми та телевізійні проєкти, озвучування персонажів та продовження театральної діяльності. У 2010 році його було посвячено в лицарі за вагомий внесок у драматичне мистецтво.

Громадська діяльність та спадщина

Патрік Стюарт відкрито говорив про своє складне дитинство та домашнє насильство, свідком якого він був у родинному колі. Це спонукало його активно підтримувати організації, що надають допомогу постраждалим від насильства в сім’ї. Він також брав участь у гуманітарних ініціативах на підтримку біженців, ветеранів та у захисті тварин.

У заяві після смерті актора його згадали не лише як митця з неповторним голосом і талантом, а й як людину, яка прагнула підтримувати інших. Його ролі капітана Пікара та професора Ксав’єра назавжди увійшли в історію кіно і залишаться впізнаваними для кількох поколінь глядачів.

Роль капітана Жан-Люка Пікара зробила Стюарта одним із символів наукової фантастики на телебаченні. Історія героя отримала продовження в окремому серіалі «Зоряний шлях: Пікар», де постарівший капітан повернувся до пригод після завершення служби, знову зібравши команду для нової місії.

Не менш значущою для актора стала франшиза «Люди Ікс», де він майстерно втілив професора Ксав’єра. Сюжети про мутантів дозволили поєднати драму з масштабними супергеройськими сценами, а фільм «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» особливо вразив глядачів розгортанням подій у різних часових вимірах.

Попри успіх у великих франшизах, для багатьох артистів театр залишається не менш важливим, ніж кіно.