Технічний аналіз останніх розробок російського оборонно-промислового комплексу виявив суттєві відмінності між заявленими характеристиками крилатої ракети «Філін» та її реальною ефективністю. Фахівці визначили ключові слабкості цього озброєння, що може вплинути на його перехоплення українською протиповітряною обороною.
«Філін»: заявлені можливості та реальність
Російська крилата ракета «Філін», за даними виробника, має дальність польоту до 1200 кілометрів і здатна розвивати швидкість до 800 кілометрів на годину. Однак, як показує аналіз, ці два показники не можуть бути досягнуті одночасно. Висновки аналітиків Defense Express свідчать про те, що двигун ракети не має достатньої потужності для підтримки заявленої максимальної швидкості протягом тривалого часу.
Російські війська почали обмежене застосування ракети «Філін» влітку 2026 року. Згідно з інформацією, опублікованою Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України на порталі War&Sanctions, розробкою ракети займалося російське Науково-виробниче об’єднання «Молнія». Вона має довжину 3,5 метра, розмах крил 3 метри, а висота її польоту може сягати 6 кілометрів. Існують модифікації з бойовими частинами масою 50 та 100 кілограмів.
На озброєнні ракети стоїть російський турбореактивний двигун Reynolds R500. Цей двигун також використовується в ракетах С-71К «Ковер» та С-71М «Монохром».
Аналіз ключових технічних характеристик
Фахівці провели детальне дослідження аеродинамічних властивостей ракети, потужності двигуна та витрат пального. За результатами розрахунків, оптимальна крейсерська швидкість «Філіна» становить приблизно 420 кілометрів на годину, що майже вдвічі менше за заявлену максимальну швидкість.
Двигун R500 розвиває максимальну тягу близько 50 кілограм-сил (кгс) біля землі, а на висоті 5 кілометрів цей показник знижується приблизно до 32,5 кгс. Цього достатньо для економного польоту, але недостатньо для тривалого підтримання швидкості 800 км/год.
За оцінками експертів, досягти швидкості 800 км/год ракета може лише під час короткочасного пікірування на ціль. Якщо ракета летить на малій висоті, їй доведеться спочатку набрати кілька кілометрів висоти, а потім прискорюватися на зниженні. Однак такий маневр робить її більш помітною для радарів протиповітряної оборони.
Навіть при польоті на великій висоті ракета може досягти заявленої швидкості на завершальному етапі, але не зможе підтримувати її протягом усього польоту.
Вплив технічних обмежень на перехоплення
Висновки аналітиків свідчать про те, що заявлені Росією дальність 1200 км і швидкість 800 км/год стосуються різних режимів польоту. Ці показники також можуть залежати від маси бойової частини ракети. Це означає, що максимальна швидкість «Філіна» не є постійною характеристикою, що, у свою чергу, розширює можливості української протиповітряної оборони для протидії цій ракеті.
Проте, фахівці застерігають, що навіть за таких технічних обмежень, збільшення кількості ракет «Філін» під час російських атак створюватиме додаткове навантаження на українську ППО та вимагатиме більшої кількості засобів перехоплення.
Потенційна загроза та виробничі можливості
Ракета «Філін» може запускатися з мобільних наземних установок і потенційно здатна вражати цілі в українському тилу, включаючи західні області.
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський пояснив, що ключовою особливістю ракети є використання уніфікованих компонентів, що спрощує процес її виробництва. На його думку, головна загроза «Філіна» полягає у можливості швидкого нарощування його виробництва. Використання стандартних вузлів може дозволити Росії налагодити масовий випуск таких ракет як більш дешевої альтернативи традиційним крилатим ракетам.
Додаткова інформація про російське озброєння
Нагадаємо, що раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України розкрило нові деталі про російську аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинжал». На порталі War&Sanctions була опублікована її 3D-модель, склад компонентів та перелік підприємств, залучених до виробництва. За даними ГУР, «Кинжал» на 90% уніфікований із балістичною ракетою «Іскандер-М», але має суттєві конструктивні відмінності, зокрема радіолокаційну головку самонаведення та систему активних перешкод.
Розвідка також повідомила, що Росія розробляє нову модифікацію «Кинжала» з осколково-фугасною бойовою частиною. У ГУР припускають, що це може свідчити про проблеми з точністю ракети.
Водночас, Москва суттєво скоротила державне замовлення на «Кинжали» у 2026 році, перенаправивши виробничі потужності, ресурси та імпортні компоненти на виготовлення балістичних ракет для комплексу «Іскандер-М».
