750 мешканців окупованих Олешків на Херсонщині успішно повернулися на підконтрольну Україні територію. Ці виснажені люди, які пережили пекло російської окупації, поділилися своїми жахливими спогадами. Донедавна у місті, де до війни проживало 24 тисячі осіб, залишалося не більше двох тисяч. Гуманітарне перемир’я дозволило провести евакуацію майже 750 мешканців. Видання BILD поспілкувалося з деякими з них, хто зараз перебуває на півночі України.
Страждання літніх мешканців
90-річна Світлана Василівна, яка прожила в Олешках 64 роки, майже не виходила з дому з початку окупації. У 2023 році її будинок зазнав значних руйнувань: перший поверх затопило, а другий згорів. Спочатку їй допомагала церква, але згодом ситуація стала катастрофічною.
Просто зовсім нічого не лишилося. Тільки трохи зерна. Якоїсь миті воно мені настільки набридло, що я більше не могла його їсти.
— Світлана Василівна
Наразі жінка важить лише 55 кілограмів. Вона розповіла про жахливі умови проживання: вибиті вікна, згорілі приміщення, пошкоджені труби та відсутність опалення.
Я відчувала лише цю порожнечу. У мене боліло серце. Я замерзала. Не знаю, як я це пережила.
— Світлана Василівна
Попри все, жінка зізнається, що зараз дуже рада бути в Україні.
Ризик та втрати
66-річний Володимир Золакі був змушений покинути дім через голод. Разом з трьома жінками він вирушив до сусіднього населеного пункту у пошуках їжі, але дорогою вони підірвалися на міні. Усі жінки отримали важкі поранення, а Володимир – поранення ніг.
Мені ще найбільше пощастило. Я врятував їх і доправив до лікарні.
— Володимир Золакі
Через травми жінки не змогли покинути Олешки.
Спогади про рідне місто
70-річна Людмила Озелова, попри побоювання, що її відвезуть до Росії, зібрала речі та виїхала. Найважчим було залишити своїх тварин. Вона народилася в Олешках, там з’явилися на світ її діти.
Прекрасне місто.
— Людмила Озелова
Хитаючи головою та витираючи сльози, вона повторила:
Прекрасне місто.
— Людмила Озелова
Людмила мріє повернутися до свого звільненого міста.
Якщо я ще доживу до цього, то так. Я так сильно хочу дожити до цього. Побачити Олешки знову вільними.
— Людмила Озелова
Зустріч з рідними та завершення операції
Для евакуйованих було організовано прийом у наметах, де на них чекали гаряча їжа, чай та солодощі. Медики проводили огляди. Деякі тримали на руках своїх собак, також загорнутих у українські прапори.
16-річна Даша нарешті зустрілася зі своїм батьком Михайлом, якого не бачила два роки.
Сьогодні вночі я не зможу заснути. Це такі чудові почуття.
— Даша
Автобуси з евакуйованими супроводжували люди з синьо-жовтими прапорами та смолоскипами.
Гуманітарна операція з евакуації жителів окупованих Олешків завершилася 31 жовтня. Українці повернулися на підконтрольну Україні територію через кордон на Чернігівщині. Режим тиші, запроваджений з 27 жовтня, дозволив провести розмінування доріг, доставити гуманітарну допомогу та медичне обладнання, а також евакуювати цивільних.
Подяка та подальші кроки
Президент України Володимир Зеленський висловив подяку Сполученим Штатам Америки та першій леді Меланії Трамп за посередництво. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що всі евакуйовані перебувають у безпеці. Серед врятованих – люди похилого віку та маленькі діти, найстаршій евакуйованій жінці 94 роки, а наймолодшій дитині – лише рік.
Водночас, з окупованих Олешків евакуювали не всіх охочих. Частина маломобільних та лежачих людей залишилася вдома, хтось перелякався потенційних фільтраційних заходів з боку російських окупантів, а мешканці довколишніх сіл не змогли дістатися до пунктів збору через щільно заміновані дороги.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, що громадяни, які вирішили залишитися, будуть забезпечені гуманітарною допомогою.
Крім того, під час режиму тиші з моргу Олешківської лікарні були вивезені тіла загиблих військових та цивільних.
