Російські війська під час масованої атаки 3 листопада спрямували три безпілотники на підстанцію, яка є критично важливою для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції. Цей інцидент викликав серйозне занепокоєння щодо безпеки, адже подібні дії несуть загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки усієї Європи.
Загроза ядерній безпеці
Перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про цей удар після зустрічі з послами країн G7 та Європейського Союзу. Він наголосив, що атака на енергетичний об’єкт, від якого залежить стабільна робота Хмельницької АЕС, є неприпустимою. За словами міністра, подібні дії створюють небезпеку значно ширшого масштабу.
Крім того, ворог спрямував три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи.
— Денис Шмигаль
Масштаби масованого обстрілу
Під час цієї масованої атаки російські війська застосували значну кількість озброєння. За даними Міністра енергетики, було використано 289 ударних безпілотників, 17 балістичних та 59 крилатих ракет. Основними цілями знову стали об’єкти енергетичної інфраструктури: електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії. Окрема увага була приділена підстанції, що має критичне значення для роботи Хмельницької АЕС.
Реакція та інформування
Наразі не уточнюється, чи були влучання в підстанцію та чи зазнав об’єкт пошкоджень. Також немає інформації про зміну режиму роботи Хмельницької АЕС. Україна вже поінформувала Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) про російську атаку. Уряд очікує належної реакції міжнародних партнерів на удари по критично важливій інфраструктурі українських атомних електростанцій.
Попередні інциденти та ризики
Атака 3 листопада 2026 року не є першим випадком ударів по підстанціях українських АЕС. Рік тому російський удар пошкодив підстанцію, яка забезпечувала зовнішнє електроживлення Хмельницької та Рівненської АЕС. Через втрату однієї з двох ліній електропередачі напругою 750 кВ обидві станції були змушені знизити потужність енергоблоків. За даними МАГАТЕ, навіть через десять днів після атаки частина реакторів продовжувала працювати з обмеженнями.
Небезпека ураження енергетичних об’єктів
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснював, що ураження таких об’єктів є небезпечним не лише через перебої з передаванням електроенергії. Якщо пошкоджується підстанція, яка відводить потужність від АЕС, енергоблок може перейти в аварійний режим роботи. Реактор не може миттєво зупинитися, а обладнання, зокрема генератори, опиняється в екстремальних умовах, що створює ризик ядерної аварії.
Можливі плани Росії
Восени 2026 року стало відомо і про можливі плани Росії щодо цілеспрямованих атак на енергетичні вузли біля українських АЕС. У перехопленому документі, переданому партнерам, йшлося про застосування до 1000 ракет, безпілотників та авіабомб. Серед пріоритетних цілей називали розподільчі вузли біля трьох АЕС: Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської. Саме ці об’єкти з’єднують атомні станції з об’єднаною енергосистемою України.
Ця ситуація підкреслює надзвичайну важливість безпеки ядерних об’єктів та їхньої інфраструктури під час війни.
