Глобальна освітня криза: масштаби та наслідки
Збройні конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації продовжують позбавляти мільйони дітей у всьому світі можливості отримувати освіту. Для тих, хто все ж залишається у шкільних стінах, кожен навчальний рік перетворюється на справжнє випробування.
За даними Організації Об’єднаних Націй, 93 мільйони дітей шкільного віку наразі не відвідують школу через збройні конфлікти та інші кризові ситуації. Загалом, ці обставини негативно впливають на освітній процес 258 мільйонів дітей та підлітків. Тривожним є той факт, що майже 80% дітей, які через кризи залишилися поза системою освіти, зосереджені лише у 20 країнах світу.
Про масштаби цієї глобальної проблеми повідомила директорка міжнародного фонду Education Cannot Wait, Майсса Джалбух, під час пресбрифінгу ООН у Женеві 3 листопада.
Діти, які опинилися в зонах конфліктів, вимушеного переміщення та стихійних лих, втрачають не лише можливість навчатися, але й відчуття безпеки та стабільності. Освіта в таких умовах стає для них важливим інструментом збереження зв’язку зі звичним життям та шансом побудувати майбутнє, незважаючи на війну та інші потрясіння.
— Майсса Джалбух
Водночас, кожен втрачений рік навчання суттєво ускладнює процес надолуження втрачених знань у майбутньому.
Діяльність Education Cannot Wait та заклик до дій
За останнє десятиліття фонд Education Cannot Wait, спільно з партнерами, надав допомогу 16 мільйонам дітей у понад 40 країнах. Однак, як наголосила Майсса Джалбух, ці досягнення потребують не лише збереження, але й подальшого розширення.
Саме тому фонд закликає уряди, благодійні організації та приватний сектор забезпечити 600 мільйонів доларів передбачуваного багаторічного фінансування. Ці кошти мають бути спрямовані на охоплення якісною освітою 10 мільйонів дітей та підлітків у період з 2027-го по 2030 рік.
Українські школярі: випробування повітряними тривогами
Окрему увагу на брифінгу ООН було приділено становищу українських школярів. Представник ЮНІСЕФ зазначив, що через постійні повітряні тривоги діти втрачають значну частину навчального часу, а ситуація погіршується на тлі посилення російських атак.
Від початку 2026/2027 навчального року і до 20 жовтня, українські діти провели під час шкільних занять у повітряних тривогах у середньому 34 години. Це становить понад 13% від запланованого навчального часу. У вересні та жовтні 2026 року повітряні тривоги оголошували майже у двох третинах навчальних днів, тоді як за аналогічний період 2025 року цей показник становив приблизно третину.
Середня тривалість тривог під час уроків від вересня 2025-го до вересня 2026 року майже подвоїлася. Особливо складна ситуація спостерігається у Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях. Там школярі провели в укриттях понад 60 годин навчального часу, що становить приблизно чверть від запланованих занять. Це вплинуло на освіту понад 560 тисяч дітей.
У Києві кількість повітряних тривог під час навчального часу у вересні зросла від 12 у 2025 році до 71 у вересні 2026-го.
Представник ЮНІСЕФ розповів про 15-річну Катю з Миколаївської області, яка нещодавно повернулася до очного навчання. Проте, більшу частину шкільного дня дівчина все одно проводить в укритті через повітряні атаки, що ускладнює зосередження та повноцінне засвоєння матеріалу.
Наслідки атак на освітні об’єкти та психологічний стан дітей
За даними ООН, від початку повномасштабної війни в Україні верифіковано понад 2 тисячі атак на освітні об’єкти. Близько 270 із них припадають лише на 2026 рік.
У ЮНІСЕФ наголошують, що постійні загрози впливають не тільки на можливість дітей відвідувати заняття, але й на їхній психологічний стан. Навіть перебування у підземних класах та облаштованих укриттях не дозволяє повністю відгородитися від війни.
Під час спілкування з українськими школярами, особливо старшого віку, діти повідомляють про тривожність, виснаження та труднощі з концентрацією. Деяким із них складно залишати переживання через те, що відбувається над землею, навіть коли вони перебувають у відносно безпечному приміщенні.
Проблема настільки серйозна, що Education Cannot Wait та її партнери змушені спрямовувати частину коштів, призначених для забезпечення навчання, на психологічну допомогу дітям. Це необхідно, щоб школярі могли впоратися з пережитим та продовжувати здобувати освіту навіть у надзвичайно складних обставинах.
Адаптація освітнього процесу в умовах війни
Через тривалі повітряні тривоги український уряд дозволив школам змінювати організацію освітнього процесу залежно від безпекової ситуації. Заклади мають можливість поєднувати очне та дистанційне навчання, проводити заняття в облаштованих укриттях інших установ та коригувати розклад.
Водночас, перебування дітей і педагогів у сховищах під час повітряної тривоги залишається обов’язковим. Міністерство освіти і науки також підготувало рекомендації для роботи закладів у разі тривалих знеструмлень та інших надзвичайних ситуацій. Серед запропонованих заходів — скорочувати уроки до 30 хвилин, організовувати навчання у дві зміни, готувати друковані матеріали на випадок відсутності інтернету та електроенергії, а також облаштовувати укриття для проведення занять.
Окремо уряд змінив правила використання шкільних сховищ. Під час очного навчання вони мають бути доступними насамперед для учнів і педагогів, а доступ сторонніх до укриттів обмежили. Спільне перебування школярів з іншими мешканцями громади можливе лише за окремим рішенням місцевої влади.
