Обвал акцій «Газпрому» до рекордно низьких показників

Акції російського енергетичного гіганта «Газпром» 16 липня досягли історичного мінімуму на Московській біржі, опустившись до позначки 83,98 рубля за акцію. Це значення виявилося навіть нижчим за показник, зафіксований під час світової фінансової кризи 2008 року, коли вартість акцій компанії сягала 84 рублів. Хоча згодом котирування частково відновилися до приблизно 85,5 рубля за акцію, папери компанії залишилися в глибокому мінусі.

Паралельно спостерігалося значне падіння індексу Московської біржі, який в той день впав на 3,4% до 2040 пунктів, досягнувши найнижчого рівня з жовтня 2022 року. Більшість ліквідних акцій російських компаній того ж дня втратили від 2% до 8% своєї вартості.

Ключові причини падіння: переговори щодо «Сила Сибіру – 2» та позиція Китаю

Експерти одностайно вважають, що головним фактором, який спричинив різке падіння акцій «Газпрому», стали затягнуті переговори щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру – 2». Вирішальною стала жорстка позиція Китаю, який де-факто залишається єдиним потенційним великим покупцем російського трубопровідного газу.

Наразі понад половину експорту «Газпрому» забезпечує саме китайський ринок. Водночас можливості для суттєвого збільшення постачань газу в інших напрямках практично відсутні.

Згідно з даними The Wall Street Journal, Пекін фактично призупинив переговори щодо проєкту «Сила Сибіру – 2». Китай висуває вимогу до Москви щодо значного зниження вартості газу, приблизно до 50 доларів за тисячу кубометрів, що співставно з внутрішньоросійськими цінами.

Фінансові втрати «Газпрому» та втрата європейського ринку

З початку 2026 року ринкова капіталізація «Газпрому» скоротилася приблизно на 1 трильйон рублів. У порівнянні з піковими показниками 2021 року, компанія втратила майже 80% своєї ринкової вартості. На даний момент її капіталізація оцінюється приблизно у 2 трильйони рублів, або близько 25,6 млрд доларів.

Після початку повномасштабної війни проти України «Газпром» фактично втратив більшу частину європейського ринку. За оцінками експертів, експорт компанії скоротився майже на дві третини — з приблизно 200 млрд кубометрів на рік до рівня, який востаннє спостерігався ще в середині 1980-х років.

Серед найбільших покупців російського трубопровідного газу наразі залишаються Китай і Туреччина. У Європі постачання продовжують здійснюватися до Угорщини, Словаччини та Греції, однак ці поставки можуть припинитися вже 2027 року після запровадження газового ембарго Європейського Союзу.

Стратегічна втрата статусу «газової наддержави»

Колишній віцепрезидент Газпромбанку Ігор Волобуєв вважає, що поточна ситуація свідчить про стратегічну втрату Росією статусу «газової наддержави».

Країна поступово перетворюється з одного з ключових гравців світового газового ринку на ізольованого постачальника сировини з обмеженими можливостями експорту, що матиме довгострокові негативні наслідки для російської економіки.

— Ігор Волобуєв

Посилення економічного контролю Китаю

Раніше повідомлялося, що Китай вимагає від Росії продавати газ майже за внутрішніми цінами – близько 50 доларів за тисячу кубометрів. Також існують дані про те, що Китай активно налагоджує контакти з майбутньою російською елітою та посилює економічний контроль, готуючись до епохи після відходу Владіміра Путіна з політичної арени.