Московське небо палало: безпрецедентна атака дронів ставить під сумнів міцність російської ППО
17 травня 2026 року стало знаковою датою в історії повномасштабної війни. Українські безпілотники, подолавши численні рубежі протиповітряної оборони, завдали удару по самій столиці Росії – Москві та Підмосков’ї. Ця атака, одна з найуспішніших за весь період конфлікту, наочно продемонструвала: навіть найщільніші оборонні системи не здатні гарантувати повну безпеку. Попри зосередження десятків систем ППО, частина українських дронів досягла своїх цілей, уразивши важливі стратегічні об’єкти.
“Неприступна фортеця” під ударом: як влаштована московська ППО
За даними видання Militarnyi, станом на весну 2026 року Москва та її околиці перебувають під захистом двох щільних кілець протиповітряної оборони. Додатково, окремі позиції розгорнуті безпосередньо в межах міста. OSINT-дослідники оцінюють кількість позицій для зенітних систем навколо столиці РФ приблизно у 130. Друге, зовнішнє кільце ППО, почали активно формувати з 2025 року. За кілька місяців навколо міста з’явилося близько 43 спеціалізованих веж для розміщення комплексів.
Основу цієї потужної системи складають зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”, доповнені невеликою кількістю зенітно-ракетних комплексів “Тор”. Їхнє головне завдання – перехоплення українських дронів та крилатих ракет. На додаток, навколо Москви розгорнуті батареї С-400, призначені для боротьби з балістичними ракетами.
Проте, як показала реальність, навіть найсучасніші системи мають свої слабкі місця. Не всі позиції можуть бути одночасно задіяні, а низьковисотні дрони залишаються надзвичайно складною ціллю для будь-якої, навіть найщільнішої ППО.
Стратегічні удари: куди поцілили українські безпілотники?
Під час атаки 17 травня українським силам вдалося вразити кілька критично важливих об’єктів у Московському регіоні:
* Завод “Ангстрем” у Зеленограді. Це підприємство є ключовим гравцем російського військово-промислового комплексу. Воно спеціалізується на виробництві мікроелектроніки, радіоелектроніки, оптичних систем та компонентів, що мають військове призначення. Ураження цього заводу ставить під сумнів спроможність Росії забезпечувати свої війська необхідними технологічними ресурсами.
* Сонячногірська нафтоналивна станція у селі Дурикіно. Розташована приблизно за 40-45 кілометрів від Москви, ця станція є важливим елементом нафтової інфраструктури. Її виведення з ладу може призвести до збоїв у постачанні палива.
* Московський нафтопереробний завод у районі Капотні. Ще один потужний удар по російській енергетичній галузі.
* Нафтоперекачувальна станція “Володарское” у селищі Константиново. Служба безпеки України заявила про ураження цієї станції, хоча фото- чи відеопідтверджень наразі немає.
Масовість як ключ до успіху: більше 120 дронів в атаці
Представники 1-го окремого центру безпілотних систем Сил безпілотних систем ЗСУ заявили, що в атаці на Москву було задіяно понад 120 українських дронів. За даними Генштабу, для ударів використовувалися вітчизняні розробки, зокрема FP-1 компанії Fire Point, реактивні безпілотники RS-1 “Барс” та дрон “БАРС-СМ” GLADIATOR.
Саме масовість атаки стала одним із головних факторів прориву російської оборони. Коли десятки або навіть сотні дронів одночасно або хвилями атакують цілі, навіть найпотужніша система ППО змушена розподіляти свої обмежені ресурси. Це дає можливість частині безпілотників подолати оборону та досягти своїх завдань.
Аналіз траєкторій: як дрони пробивали оборону
Аналіз відомих місць влучань свідчить про те, що українські дрони зуміли пройти крізь різні рівні московської ППО:
* Московський НПЗ розташований всередині периметра обох кілець ППО – приблизно за 7-8 кілометрів від найближчої відомої позиції “Панцира”.
* Завод “Ангстрем” знаходиться між першим і другим кільцями ППО, лише трохи більше ніж за два кілометри від найближчої позиції протиповітряної оборони.
* Сонячногірська нафтоналивна станція фактично розташована біля зовнішнього периметра другого кільця.
Окрім підтверджених уражень, у відкритих джерелах фіксувалися численні випадки падіння уламків, прольотів БпЛА та влучань у будівлі всередині московського ППО. Частина з них припала на простір між кільцями, а частина – вже на території, що охоплюється першим кільцем оборони.
Російська пропаганда в замешанні: сумніви в ефективності ППО
Після ударів по Московському регіону, російські пропагандисти вперше почали відкрито висловлювати сумніви в ефективності ППО навколо столиці РФ. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що Москва з радянських часів вважалася “фортецею”, а за правління Володимира Путіна навколо міста будували додаткові кільця ППО, щоб мешканці столиці не відчували наслідків війни.
“Російські пропагандисти відкрито сумніваються в надійності ППО, чого не було раніше”, – констатував Коваленко.
Зеленський про масштаби атаки: “Хороша хвиля наших діпстрайків”
Президент України Володимир Зеленський прокоментував масштабний удар по Московському регіону, підкресливши, що Сили оборони, СБУ та розвідка успішно відпрацювали по цілях на відстані понад 500 кілометрів.
“Сьогодні дуже масштабно Сили оборони України, наша Служба безпеки України, наша розвідка відпрацювали по Московському регіону. Хороша хвиля наших діпстрайків – забезпечуємо Україні цю можливість”, – сказав Зеленський.
Президент також наголосив, що Московський регіон є одним із найбільш насичених російськими засобами ППО, адже Кремль найвищою мірою захищає саме “район влади”.
Україна демонструє свою спроможність завдавати ударів по території агресора, руйнуючи міф про його невразливість. Ці події свідчать про новий етап у війні, де українські безпілотники стають все більш ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей.
