Протистояння між Банковою та Кличком: новий раунд
У столиці України назріває новий виток політичного протистояння між Офісом Президента, відомим як Банкова, та мером Києва Віталієм Кличком. Цей конфлікт, що тягнеться з 2019 року з перемінною інтенсивністю, загострився особливо на тлі початку опалювального сезону та постійних ракетних та дронових атак з боку Росії. Народне обговорення цього протистояння часто називають “розхитуванням крісла під Кличком”. Питання полягає в тому, навіщо це відбувається саме зараз, у такий складний для країни час, і які можуть бути наслідки.
Критика Президента щодо підготовки Києва до зими
Президент України Володимир Зеленський висловив різку критику щодо готовності Києва до зимового періоду. Він зазначив, що навіть у прифронтових областях виконання планів стійкості перевищує показники столиці. Президент наголосив, що кияни відчувають це на собі, коли після поодиноких влучань дронів “Шахед” значна частина міста залишається без електрики та води. Цікавим є той факт, що “план стійкості Києва” був ухвалений Київрадою ще 10 березня, але затверджений РНБО лише 5 серпня.
Відповідь Віталія Кличка та блокування фінансування
Мер Києва Віталій Кличко, зі свого боку, заявляє про 80% готовності міста до зими та продовження підготовчих робіт, враховуючи умови війни та щоденні повітряні атаки. Він також згадав про блокування видатків для місцевих бюджетів, зокрема на підготовку до зими, яке було запроваджене урядом з 9 вересня і частково розблоковане лише 9 жовтня. Протягом місяця Київ, як і інші міста, перебував у стані фінансової “паузи”, що вплинуло на відновлення фінансування резервного теплопостачання, будівництво когенераційних станцій та живлення водоканалу.
Консультації президента та відсутність зустрічей з мером
Володимир Зеленський оголосив про початок консультацій щодо невідкладних безпекових та управлінських кроків для покращення ситуації в місті та прискорення реалізації “плану стійкості Києва”. У консультаціях взяли участь Василь Малюк, Іван Федоров, Ігор Терехов, Костянтин Єфименко та Максим Єфімов. Наразі невідомо, чи планується зустріч з самим Віталієм Кличком. За даними політичних кіл, зустрічей між президентом та мером Києва за час війни майже не було, і хто саме їх уникає, залишається неясним. Навіть міжнародні делегації мер столиці не супроводжує, цю функцію виконують голова КМВА або представники уряду.
Звинувачення та позиція мера
Міський голова Києва відкидає звинувачення щодо зриву опалювального сезону, вважаючи їх безпідставними. Він наголошує, що опалювальний сезон ще не розпочато, а підготовка триває належним чином. Кличко заявляє про спроби знищити місцеве самоврядування, усуваючи голів громад за надуманими причинами, та підкреслює своє прагнення виправдати довіру киян, забезпечуючи функціонування міста в умовах постійних атак ворога.
Місцеве самоврядування намагаються знищити — і не тільки в Києві, — усуваючи голів громад за надуманими причинами. Люди обрали мене, і я працюю, роблю в надскладних умовах усе можливе, щоб виправдати довіру киян, щоб місто функціонувало в ситуації постійних нищівних атак ворога.
— Віталій Кличко
Позови прокуратури та питання до РДА
Водночас, збігом обставин, Кличка викликали до Верховної Ради, а столична прокуратура звернулася до суду з позовом щодо визнання протиправною бездіяльності КМДА та Київради щодо встановлення мобільних укриттів. Прокуратура вимагає облаштувати мобільні укриття біля зупинок громадського транспорту, у парках та скверах. Однак виникає питання, де була прокуратура раніше, коли Київрада спрямовувала мільярди на ремонт та будівництво укриттів районним державним адміністраціям, які, згідно з законодавством, відповідають за визначення потреби та будівництво укриттів на своїй території. Голів РДА призначає президент, тому саме до них варто було б адресувати питання про відсутність укриттів. Також це питання має контролювати КМВА, що ставить під сумнів правомірність дій прокуратури.
Статистика ударів по ТЕЦ та питання щодо ППО
Під час свого виступу у Верховній Раді мер Києва назвав претензії центральної влади спробою “дати ляпас столиці” замість підтримки. Він нагадав про блокування коштів та тривале затвердження “плану стійкості”. Кличко навів шокуючу статистику ударів по столичних ТЕЦ: у 2022 році було 12 ракет та БПЛА, у 2023 — 7, а цього року вже майже 50 влучань. Він поставив риторичне запитання: де протиповітряна оборона для захисту столиці, де захист об’єктів “Укренерго” та мільярди, що були на це виділені.
У 2022 році по об’єктах ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 прилетіло 12 ракет та БПЛА, у 2023 — 7, у 2024 — нуль, у 2025 — 19. Цього року вже майже 50 влучань… Але не тільки в мене питання: де протиповітряна оборона для захисту столиці? Де захист об’єктів „Укренерго“? Де мільярди, які на це виділяли?
— Віталій Кличко
Питання до діяльності міської влади
Водночас, до мера Києва залишається чимало запитань, серед яких:
- Багатомільярдні реконструкції доріг.
- Будівництво під час війни “місточка дружби” в парку на Оболоні та перекладання бруківки.
- Поява скляних зупинок на Лук’янівці замість мобільних укриттів.
- Збільшення вартості проїзду у громадському транспорті.
- Прокладання теплотраси на Теремках з вирубкою дерев.
- Хаос з організацією роботи дитсадків та шкіл під час повітряних тривог.
Ці фактори, разом із постійними обстрілами з боку Росії, призвели до зростання невдоволення киян міською владою. Заява мера з порадою мешканцям тимчасово залишити Київ у період морозів стала останньою краплею для багатьох.
Перспективи відсторонення Кличка
Політолог Володимир Фесенко вважає, що ймовірність відсторонення Кличка з посади голови КМДА зростає, але він, ймовірно, залишиться мером. Він зазначає, що наміри усунути Кличка від обов’язків голови КМДА були майже щороку з 2019 року, але залишалися нереалізованими. Зараз ризик найбільший через об’єктивні провали в підготовці міста до зими. Однак, у разі такого кроку, фактичний контроль над виконавчою владою Києва перейде до керівника Військової державної адміністрації.
Історичний паралелізм з діями Віктора Януковича у 2010 році, коли він зняв з посади голови КМДА Леоніда Черновецького, залишаючи його мером, свідчить про прагнення контролювати столицю та її бюджет. Для усунення Кличка з посади мера потрібне рішення міської ради або референдум, що в умовах війни є майже неможливим. Також можливою є справа, відкрита проти нього, та рішення суду, чого наразі немає.
Політичний контроль та фінансові ресурси
Народний депутат Олексій Кучеренко зазначає, що відбувається політичний процес, пов’язаний з бажанням контролювати столицю та її фінансові потоки. Він підкреслює, що першопричиною київських енергетично-комунальних проблем є зникнення стабільного постачання електроенергії з Єдиної енергосистеми країни. Кучеренко також вказує на прорахунки уряду та катастрофічне запізнення із затвердженням київського “плану стійкості”. Він застерігає, що незважаючи на претензії до місцевої влади, “центр” не має морального права брати на себе роль “прокурора”, а непродумане “управлінське рішення” президента може мати фатальні наслідки.
Внутрішня політична боротьба та її наслідки
Містяни спостерігають за скандалом і роблять висновки: поки мер та президент з’ясовують стосунки, страждають саме вони, залишаючись без світла, укриттів та під обстрілами. Це є результатом не тільки зовнішньої війни, але й внутрішньої політичної гризні. Політолог Володимир Фесенко вважає, що для вирішення проблем Києва потрібна максимальна концентрація ресурсів, тісна взаємодія міської та центральної влади, а також ефективний антикризовий менеджер. Він застерігає, що якщо новопризначений керівник завалить роботу, претензії будуть вже до самого президента.
Володимир Фесенко також зазначає, що, попри критику, Віталій Кличко поки не має очевидного конкурента на виборах. Тому для Зеленського важливо не просто усунути Кличка, а знайти ефективного керівника, який би зміг вирішити кризисні проблеми міста, а не просто стати “шилом на мило”.
