Здатність керівника Головного управління розвідки (ГУР) Кирила Буданова знаходити нетипові рішення та неочевидні можливості, його вміння слухати, домовлятися та розглядати ситуацію під іншим кутом є надзвичайно цінними в переговорному процесі. Таку думку висловив політтехнолог та блогер Олексій Голобуцький.

Експерт нагадав про обмежену кількість успішних переговорів в новітній історії України і зосередився на перспективах чергових спроб досягти мирних домовленостей з росією за участі Сполучених Штатів Америки.

Не дивно, що зараз, коли Україна знову стоїть перед доленосними рішеннями, багатьом неспокійно. Ми надто дорого заплатили за чужі обіцянки, щоб знову вірити на слово. Через це така увага до всіх деталей переговорів і переговірників, які за них відповідають. Чи вміють вони бачити ситуацію ширше за власні вимоги, знаходити нестандартні рішення? І головне — чи здатні перетворити домовленості на конкретний результат? Бо публічна політика й реальні переговори за зачиненими дверима — це геть різні речі.

— Олексій Голобуцький

У цьому контексті, зазначив Голобуцький, дуже показовою є історія, розказана журналістами Романом Романюком та Романом Кравцем в ефірі “Української правди-2” — про Кирила Буданова та його здатність до нетипових рішень.

Виявилося, що під час навчання в Київській школі економіки Буданов неодноразово брав участь у симуляційних іграх, де моделювалися складні політичні ситуації, а учасники мали домовлятися між собою для досягнення перемоги. За словами експерта, Буданов завжди перегравав опонентів, причому не через наполягання на власній позиції. Навпаки, він знаходив такі комбінації та укладав такі союзи, які іншим здавалися абсолютно нелогічними.

Ті, хто працював з Будановим, відзначають його вміння слухати та будувати діалог з найрізноманітнішими людьми, навіть з абсолютно протилежними поглядами. Ймовірно, це навичка, сформована ще під час роботи в ГУР, де головним є не особисті оцінки чи ставлення, а те, що людина може дати для досягнення результату.

Хоча навчальні ігри — це не реальні переговори, де на кону стоїть безпека держави, вміння подивитися на ситуацію під іншим кутом, почути іншу сторону та побачити можливості там, де їх ніхто не шукає, є надзвичайно корисним у нинішньому переговорному процесі.

Саме це, на думку Голобуцького, найбільше інтригує в постаті Буданова як переговірника. Світ змінився, старі переговорні шаблони більше не працюють, що доведено неодноразово. Сьогодні перемагатиме той, хто швидше побачить слабкі місця суперників та зуміє створювати конфігурації, які ще вчора здавалися неможливими.