Норвегія підтвердила потужну підтримку України: 9 мільярдів євро допомоги у 2027 році
Єдина позиція політичних сил Норвегії щодо підтримки України
Усі парламентські фракції Норвегії висловили готовність продовжувати підтримувати Київ. Осло також підтримало українську пропозицію щодо проведення тристоронньої зустрічі лідерів з метою обговорення шляхів завершення війни. Парламент Норвегії готується розглянути питання подальшої підтримки України, запланувавши виділити близько 9 мільярдів євро фінансової та оборонної допомоги на наступний рік.
Президент Норвезького парламенту Масуд Гараххані під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським наголосив, що питання допомоги Україні об’єднує всі політичні сили країни.
У цьому парламенті ми не залишаємо наших друзів і союзників, і ми не зраджуємо наші цінності. Щодо інвестицій у нашу власну оборону та підтримку України — у цьому парламенті всі партії єдині. Ви серед друзів.
— Масуд Гараххані
Подяка за підтримку та співпраця у сфері оборони
Володимир Зеленський висловив щиру подяку Норвегії за надану фінансову, військову та енергетичну підтримку. Він підкреслив, що співпраця між двома державами не обмежується лише постачанням допомоги, адже Україна та Норвегія вже активно розвивають спільне оборонне виробництво, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Президент України також провів окрему зустріч із представниками норвезького оборонно-технологічного сектору.
Окрему увагу під час зустрічі в парламенті було приділено питанням повернення українських дітей, вивезених з України, та облаштування укриттів, особливо в освітніх закладах.
Зеленський також зазначив:
Ми дуже вдячні за вашу підтримку нашої країни, нашого народу та воїнів. Це має вирішальне значення. Ми вдячні за рішення щодо енергетичної підтримки, яка є надзвичайно важливою.
— Володимир Зеленський
Переговори з Прем’єр-міністром Норвегії та обговорення безпекових питань
Під час візиту до Норвегії Володимир Зеленський провів переговори з Прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре. Сторони обговорили результати попередньої зустрічі в Осло за участю американських переговорників, яка тривала понад шість годин. Ключовими темами обговорення були безпека України, план її економічного процвітання, територіальні питання, санкції проти Росії та майбутня система європейської безпеки після завершення війни.
Норвезькі партнери також підтримали позицію Києва щодо необхідності проведення тристоронньої зустрічі лідерів України, США та Росії. Очікується, що американський спецпосланець Стів Віткофф передасть цю пропозицію російській стороні.
За словами Зеленського, Україна разом із партнерами готується до наступного етапу дипломатичних переговорів, проте для досягнення успіху необхідне збереження сильних позицій.
Ми збираємося разом і готуємося до майбутніх перемовин. Сподіваюся, ми перебуваємо на шляху до миру. Американська команда провела переговори з нами, а сьогодні вони в Росії. Побачимо, які результати та відгуки ми отримаємо.
— Володимир Зеленський
Він додав, що сильна позиція України за столом переговорів значною мірою залежить від надійної підтримки союзників, яка дозволяє не демонструвати слабкість у діалозі з Росією.
Контекст бюджету України на 2027 рік
Нагадаємо, уряд подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік із дефіцитом у 1,624 трлн грн. За запланованих доходів у 5,648 трлн грн видатки становитимуть 7,272 трлн грн. Витрати на безпеку й оборону сягнуть 86% від усіх доходів бюджету.
Попри значний дефіцит, уряд передбачив підвищення мінімальної зарплати до 9546 грн, а мінімальної пенсії — до 2878 грн. Прогнозована інфляція становить 8%, середньомісячна зарплата — 34 409 грн, а середньорічний курс долара — 47,1 грн.
Економічні експерти називають проєкт ризикованим і незбалансованим, фактично «бюджетом війни». Майже всі власні податкові надходження держава спрямовуватиме на армію, тоді як фінансування соціальної та гуманітарної сфер залежатиме від міжнародних партнерів. Серед головних загроз аналітики називають можливі затримки іноземної допомоги через вибори та «втому від війни» у країнах-партнерах, а також ризики погіршення безпекової й енергетичної ситуації в Україні.
