Недостатня реакція на повторювані інциденти

Падіння російської ракети на території Польщі та попередні випадки порушення повітряного простору безпілотниками свідчать про недостатньо рішучу реакцію польської влади. Український журналіст та публіцист Віталій Портников вважає, що такі події не є випадковими, а становлять собою перевірку готовності Польщі реагувати на агресивні дії Росії.

Віталій Портников наголосив на повторюваності ситуації:

Я вважаю, що вона є недостатньою, тому що ми вже маємо повторення історії, яка була у нас з появою російських безпілотників у повітряному просторі Польщі.

— Віталій Портников

За словами журналіста, Росія використовувала попередні інциденти для оцінки реакції польської сторони.

Росіяни таким чином просто перевіряли, якою буде польська реакція. І перевірили.

— Віталій Портников

Портников також зазначив, що навіть поява російських безпілотників раніше пояснювалася нібито випадковими відхиленнями від курсу, хоча особливості їх польоту могли свідчити про зовсім інше.

Заклик до спільного патрулювання неба

Журналіст висунув пропозицію щодо запровадження спільного патрулювання неба Польщею, Румунією та Україною. Такий формат співпраці, на його думку, дозволить чітко розмежувати відповідальність кожної зі сторін у реагуванні на повітряні загрози.

Крім того, спільний контроль повітряного простору міг би суттєво зміцнити українську систему протиповітряної оборони.

Портников пояснив потенційні переваги такого підходу:

Захист західних областей частково могли б забезпечувати країни-партнери, тоді як українські сили ППО змогли б зосередити більше ресурсів на східному напрямку.

Відмова від концепції “мирного часу”

Особливе занепокоєння викликають аргументи про те, що Польща перебуває в умовах “мирного часу”, і тому її військові не можуть діяти так само активно, як українські. Портников вважає, що слід відмовитися від цієї концепції.

Журналіст наголосив, що мова не йде про безпосередню участь польської армії у війні проти Росії, а виключно про знищення ракет і безпілотників, які порушують повітряний простір країни.

На думку Портникова, продовження ігнорування подібних інцидентів може мати значно серйозніші наслідки. Якщо нинішня ракета впала на малолюдній території, то наступне порушення може призвести до трагічніших подій.

Він різко розкритикував такий підхід:

Для мене це якась шизофренія.

— Віталій Портников

Портников підсумував, що нинішній підхід, коли країни НАТО фактично чекають, поки російська ракета чи дрон опиняться над їхньою територією, перш ніж визначати порядок реагування, є неприпустимим.

Реакція польської влади на інцидент

Нагадаємо, що після падіння російської ракети Х-101 30 липня президент Польщі Кароль Навроцький не скликав Раду національної безпеки. Натомість він очікує детального звіту від уряду щодо інциденту та дій відповідальних служб, наголошуючи, що за безпеку повітряного простору відповідають прем’єр-міністр та міністр оборони.

1 серпня Міністерство закордонних справ Польщі викликало російського посла Георгія Міхна та вручило йому ноту протесту у зв’язку з падінням ракети Х-101 у Люблінському воєводстві. Варшава засудила ворожі дії, що загрожують безпеці країни, та закликала Росію припинити війну проти України.

Інші події, пов’язані з російськими атаками

Варто також згадати про наслідки російської атаки дронами по Запоріжжю, яка спричинила масштабне знеструмлення міста. Понад 45 тисяч людей залишилися без електроенергії через пошкодження лінії електропередачі. Ще одна атака сталася у Дніпровському районі Херсона, де, за попередніми даними, обійшлося без жертв та постраждалих.