Народження дитини – це завжди радісна подія. Проте для британського подружжя Адама Фрісбі та Джеймі Корбетта ця радість обернулася справжнім юридичним кошмаром. Через застарілі закони, які не встигають за сучасними сімейними формами, чоловіки стикнулися з абсурдною ситуацією: їх не визнають законними батьками власної доньки.
Плани на майбутнє та несподівані перешкоди
Адам Фрісбі та Джеймі Корбетт довго планували поповнення у своїй родині. Для народження доньки вони скористалися послугами сурогатної матері та донорською яйцеклітиною. Однак, коли настав час зареєструвати новонароджену дитину в державній медичній системі, чоловіки зіткнулися з несподіваними та серйозними юридичними перешкодами.
Як повідомляє LADbible, ситуація стала очевидною, коли Джеймі Корбетт звернувся до лікарні. Адміністраторка закладу одразу почала вимагати дані про матір немовляти. Чоловік пояснив, що дитина народжена за допомогою сурогатного материнства, проте співробітники заявили про неможливість внести таку інформацію до бази даних Національної служби охорони здоров’я (NHS).
Правова “сіра зона” та її наслідки
Хоча медики зрештою проявили розуміння до складнощів ситуації, в медичній картці дитини з’явилася тривожна примітка. Система офіційно зафіксувала, що жоден із чоловіків наразі не є законним опікуном дівчинки на території Великої Британії. Згідно з чинним британським законодавством, єдиною законною родичкою немовляти вважається американська сурогатна матір. Цей статус зберігатиметься за нею до моменту затвердження офіційного судового наказу, процес оформлення якого може тривати до 12 місяців.
Така правова невизначеність створює для родини постійний емоційний та психологічний тиск. Навіть за наявності підтвердженого біологічного батьківства одного з чоловіків, медики змушені вимагати офіційної згоди на будь-які серйозні медичні процедури саме від сурогатної матері. Це означає, що у випадку екстреної госпіталізації чи необхідності термінового лікування, пара не зможе самостійно прийняти рішення. Їм доведеться терміново звертатися за дозволом до Високого суду або шукати сурогатну матір за океаном, що створює пряму небезпеку для життя дитини.
Абсурдність ситуації підкреслюється обов’язковими візитами соціальних працівників, які мають оцінювати придатність пари до батьківства. Подружжя висловлює обурення такими інспекціями, вважаючи, що подібні перевірки мають проводитися ще до початку процесу сурогатного материнства, а не після народження бажаної дитини.
Петиція та розчарування у парламенті
Втомлені від несправедливості та безглуздості ситуації, чоловіки створили спеціальну петицію з вимогою змінити застарілий закон. Петиція дійшла до стін британського парламенту, де мала б викликати обговорення та пошук рішень. Однак, довгоочікувані політичні дебати принесли ініціаторам лише глибоке розчарування та відчуття повної безвиході.
Замість того, щоб зосередитися на вирішенні реальної проблеми, депутати звели всю дискусію до звинувачень заможних чоловіків в експлуатації жінок. Після цього засідання пара опублікувала спільну заяву, констатувавши, що їхні максимальні зусилля поки не змогли зрушити справу з мертвої точки. Вони відчувають себе чужими для власної доньки через недосконалість правової системи.
