Україна: 35 років незалежності та третина шляху під російською агресією
За 35 років свого існування як незалежної держави, Україна третину цього часу провела в умовах агресії з боку Російської Федерації. Цей тривалий період військових протистоянь призвів до катастрофічного скорочення населення та поставив українських громадян перед надзвичайно складним вибором: жити в мілітаризованій державі або емігрувати.
Напередодні 35-ї річниці проголошення незалежності Україна стикається з безпрецедентним демографічним викликом, спричиненим тривалою повномасштабною війною з Росією. Постійні ракетні обстріли, економічні труднощі та безперервна мобілізація змушують громадян ухвалювати болісні рішення щодо свого майбутнього у власній країні.
Демографічний колапс: від 54 мільйонів до 29 мільйонів
На момент здобуття незалежності у 1991 році офіційна кількість населення України становила близько 54 мільйонів осіб. Хоча спад чисельності мешканців розпочався ще в перші роки після виходу України зі складу СРСР, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році відбувся різкий обвал. За підрахунками державних статистичних органів, наразі в Україні проживає лише близько 29 мільйонів людей.
Особисті історії: вибір між безпекою та захистом
Кожен українець по-своєму реагує на виклики п’ятого року повномасштабної війни, керуючись власними пріоритетами.
Наприклад, 45-річна Ярина Яковишин переїхала з трьома доньками до Канади після масованих обстрілів Києва наприкінці 2022 року, прагнучи вберегти дітей від жахів війни. Водночас її 47-річний чоловік та 24-річний син залишилися в Україні, щоб зі зброєю в руках захищати державу.
Інший громадянин, 39-річний Віталій, обрав нелегальний шлях: він із ризиком для життя переплив річку Тиса, щоб дістатися Румунії, і зараз живе в США. Свою втечу чоловік пояснив загальною несправедливістю, корупцією та небажанням ростити дитину в умовах постійних походів до бомбосховищ.
Але є й абсолютно протилежні життєві сценарії. Вікторія Гончарук відмовилася від престижної кар’єри інвестиційного банкіра в нью-йоркському офісі Morgan Stanley, повернулася до України та вивчилася на бойового медика. Наразі вона очолює напрямок оборонних технологій у 3-й окремій штурмовій бригаді.
Не залишає столицю і 48-річний Георгій Гребньов, який займається благодійною допомогою дітям-сиротам.
У такі моменти дійсно починаєш замислюватися, чи не варто поїхати з Києва. Але я намагаюся швидко пригнічувати ці почуття, тому що для мене патріотизм — це насамперед готовність пожертвувати своїм комфортом заради незалежності країни.
— Георгій Гребньов
Виклики мобілізації та стійкість суспільства
Виснаження п’ятим роком війни суттєво вплинуло на процес поповнення українського війська. Добровольці стали справжньою рідкістю, тоді як офіційні дані свідчать про те, що близько 1,5 мільйона чоловіків перебувають у розшуку поліції за ухилення від призову. Крім того, майже 200 тисяч військовослужбовців значаться як такі, що самовільно залишили частину, хоча ця цифра включає і тих бійців, які неофіційно перевелися до інших підрозділів. Військові на передовій відверто кажуть, що рано чи пізно воювати доведеться всім.
Попри ці труднощі, рівень стійкості суспільства не зазнав катастрофічного падіння. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним наприкінці липня — на початку серпня, майже дві третини українців заявили про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Цей показник зріс порівняно з квітнем, коли після важкої зими та нищівних ударів по енергетиці таку готовність висловлювали лише 48% респондентів.
День Незалежності: переосмислення цінності
Значення Дня Незалежності в суспільстві також кардинально змінилося. Якщо у 2013 році його вважали улюбленим святом лише 12% громадян, то зараз цей показник сягнув 54%, поступившись лише традиційним Великодню та Різдву.
Покоління, що виросло з незалежністю
За спостереженнями соціологів, найбільш стійкою демографічною групою країни є кияни віком від 45 до 59 років. Саме це покоління виросло разом із незалежною державою, пережило гіперінфляцію та бідність 90-х років, коли реальний ВВП обвалився майже на дві третини. Пізніше вони були в авангарді Помаранчевої революції 2004 року, а через десять років їхні діти виходили на Революцію Гідності.
73-річна Євгенія Олександрова, яка назавжди запам’ятала ейфорію від референдуму 1991 року (тоді незалежність підтримали 92% громадян), категорично відмовилася емігрувати. Жінка наголошує, що після 35 років незалежності ілюзій щодо Росії не залишилося ні в кого, а питання територіальних поступок мають вирішувати виключно солдати на фронті.
Я прийму їхнє розуміння перемоги.
— Євгенія Олександрова
Заклик до пильності
Нагадаємо, напередодні та в День Незалежності України, 24 серпня, ворог може вдатися до масованих обстрілів, терактів і диверсій. Служба безпеки закликає українців суворо дотримуватися правил безпеки та не ігнорувати тривоги.
