Жахлива трагедія сколихнула місто Павлоград на Дніпропетровщині. Ранковий удар російського безпілотника по житловому будинку забрав життя 8-річної дівчинки, яка мирно спала у своєму ліжку. Ця подія стала болючим нагадуванням про жорстокість війни, яка продовжує руйнувати долі та залишати по собі лише сльози й розпач.
**Нічний кошмар, що забрав дитяче життя**
Близько сьомої години ранку 19 червня, коли місто ще занурювалося у ранкові сни, російські окупаційні війська завдали підступного удару. Безпілотник, ніби хижий птах, увірвався в приватний сектор Павлограда, спрямувавши своє смертоносне залізо у затишну оселю однієї з родин. Результат – невимовне горе.
8-річна Алінка, яка в цей момент ще безтурботно спала, стала жертвою цинічного нападу. Її життя обірвалося під уламками зруйнованої стіни, залишивши по собі лише порожнечу та невимовний біль для рідних. Її близькі, які опинилися поруч, отримали важкі поранення і були терміново госпіталізовані.
**Суцільні руїни замість дому: масштаб руйнувань**
Від колись затишної домівки родини не залишилося й сліду. Вибух був настільки потужним, що повністю зніс дах, перекриття та стіни, залишивши по собі лише два напівзруйнованих приміщення, що дивом тримаються.
Але руйнівний удар не обмежився однією оселею. По сусідству, двоповерховий будинок вигорів вщент. Усього ж на вулиці потрощено близько десяти приватних помешкань. На місці трагедії працювала кореспондентка ТСН Анастасія Невірна, яка задокументувала масштаб руйнувань та емоційний стан мешканців.
Зараз на місці “прильоту” – справжнє пекло. Шоковані місцеві мешканці, волонтери та родичі гарячково розгрібають уламки цегли, шматки речей та купи повністю згорілого приватного майна, намагаючись відшукати бодай щось уціліле.
**”Вона так хотіла переночувати у нас…” – спогади сусідів**
Серед руїн сусідського подвір’я, куди під час вибуху впала величезна стіна, стоїть напівзруйнований будинок. У ньому, разом із батьками, живуть двоє маленьких дітей – найкращі друзі загиблої Аліни. Вони досі не можуть повірити в те, що сталося.
Зі сльозами на очах, сусіди згадують останні години життя маленької Алінки:
“Ми гуляли ось буквально вчора ввечері разом, вона до нас на подвір’я приходила гратися. Аліна ще так сильно хотіла саме в нас залишитися переночувати, але врешті вирішили, хай краще йде дома спить… і от так сталося”.
Власниця цього напівзруйнованого будинку, Дарина, перебуває у повному відчаї. Вона зізнається, що просто не знає, за що хапатися серед цього безладу, і лише безперестанно дякує Богові, що її власні діти дивом залишилися живими.
**”Нас врятувало гіпсокартонне покриття, як щит” – свідчення постраждалих**
Сусідній двоповерховий будинок, що стояв майже впритул до епіцентру вибуху, вигорів повністю. Пекельний вогонь, спричинений вибухом безпілотника, миттєво охопив дерев’яні та пластикові конструкції. Капітальні стіни будівлі розтріскалися від високої температури, а важка стеля обвалилася всередину кімнат.
Мешканка цього будинку, Ірина, згадує перші хвилини нічного кошмару:
“Воно як раптово бахнуло – я одразу по звуку зрозуміла, що прилетіло саме до сусідів. У нас у кімнатах стелі були зроблені з гіпсокартону, і нас врятувало лише те, що дітей зверху накрило великим, цілим листом гіпсокартону, як щитом. Все навколо валяється, у нас там була мінвата утеплювача, воно миттєво спалахнуло, зі стелі, що палає, на підлогу просто капає… І тут сусідка з вулиці несамовито кричить: “Там дитина загинула!” Ми з чоловіком цей будинок власними руками самотужки зводили понад десять років”.
**Старість під уламками: історії відчаю**
Страшних руйнувань зазнали й помешкання літніх людей, які через вік не мають сил самостійно відновити своє житло. Пані Раїса, яка проживає на вулиці зовсім сама, плаче на руїнах власної кімнати. Вона залишилася біля розбитого корита:
“Немає взагалі жодного цілого вікна, дуже сильно пошкоджено дах. Подвійні великі вікна, ті, що йшли із хати, від вибуху впали на підлогу і осколками та рамами мене теж сильно зачепило”.
**”Трикутник залізний” летів просто на очах: свідчення очевидця**
Місцева мешканка, пані Тетяна, у момент “прильоту” якраз вийшла до воріт свого двору виглядати дітей, які мали приїхати до неї в гості. Жінка перебуває у глибокому шоковому стані. Вона згадує, що поралася на городі, коли почула специфічний звук, а потім на власні очі побачила російську зброю вбивства.
“Чую – раптом гучно жужжить у небі. Він звідси просто летів, такий невеликий, трикутник той залізний… Потім на моїх очах різко змінив свій хід, пішов донизу і пролунав страшний вибух. На мій город звідти летіли такі величезні дошки, бруси, шматки заліза… Я стою посеред двору і в паніці думаю: треба ж десь швидко сховатись, а сховатися ніде. У мене після цього такий сильний стрес був, що просто миттєво оніміли ноги, не могла поворухнутися”.
**День жалоби та невизначеність майбутнього**
Внаслідок чергового терористичного акту російських окупантів, на одній вулиці міста розтрощено та понівечено близько десяти приватних житлових будинків. Двоє дорослих людей перебувають під наглядом медиків із пораненнями.
Офіційним розпорядженням міської влади 20 червня у Павлограді оголошено днем загальноміської жалоби за загиблою маленькою Аліною. Цей день стане днем пам’яті про невинну жертву, днем співчуття та підтримки тих, хто втратив усе.
**Важливо:**
* **Війна триває:** Ці події – черговий доказ того, що війна несе руйнування та горе. Важливо пам’ятати про це та підтримувати Україну.
* **Інформаційна підтримка:** На YouTube-каналі ТСН можна переглянути відеорепортаж про трагедію: “Як бахнуло! До сусідів прилетіло! Дрон поцілив у хату в Павлограді – загинула 8-річна Аліна”.
*Цей матеріал створено з метою інформування громадськості про трагічні події, що відбуваються в Україні внаслідок російської агресії. Ми засуджуємо будь-які форми насильства та закликаємо до миру.*
