Дослідники з Фінляндії випробували метод очищення мозку від білків, пов’язаних з хворобою Альцгеймера

Команда дослідників з Університету Оулу у Фінляндії опублікувала в журналі Nature Communications результати експерименту, спрямованого на очищення мозку від накопичених білків. Метод поєднує прийом препаратів для зниження артеріального тиску та 30-хвилинні сеанси на вібруючому матраці. Вважається, що ці вібрації імітують природну систему очищення мозку, яка зазвичай активізується під час сну.

Про це повідомляє ScienceAlert з посиланням на oulu.fi

Учасники дослідження пройшли процедуру, після якої в їхній крові зафіксували підвищений рівень амілоїдних білків та білка GFAP. Це свідчить про їх виведення з тканин мозку. Дослідники зазначили, що ефект був помітнішим серед старших учасників та тих, у кого тиск знизився суттєвіше.

Альцгеймерівська хвороба та багато інших захворювань, що спричиняють деменцію, характеризуються поступовим накопиченням шкідливих білків у мозку протягом десятиліть. Тепер, коли ми можемо безпечно покращити власну систему очищення мозку, яка з віком стає менш ефективною, поки люди ще здорові, у майбутньому може з’явитися можливість запобігати цим захворюванням або принаймні сповільнювати їх прогресування.

— Веса Ківініємі, професор та нейрорадіолог Університету Оулу.

Результати свідчать, що шкідливі білки виводилися з мозку ефективніше, ніж зазвичай. Ефект значною мірою нагадував фізіологічні зміни, які ми раніше спостерігали під час сну.

— Йоганна Туунанен, біомедичний інженер Університету Оулу.

Раніше проведені дослідження на мишах показали, що зниження тиску допомагає виводити спинномозкову рідину та великі молекули з мозку. Поточне випробування на людях підтвердило, що цей підхід імітує природні фізіологічні механізми.

Попри позитивні результати, вчені визнають обмеження роботи. У дослідженні брали участь лише здорові добровольці, тому вплив на когнітивні функції та пам’ять не оцінювався. Існує також імовірність, що виявлене зростання рівня білків у крові могло бути наслідком тимчасової зміни проникності гематоенцефалічного бар’єру. Найближчим часом науковці планують провести подальші дослідження за участю пацієнтів з ранніми ознаками порушення пам’яті.