Дослідники виявили спільний маркер у різних методах уповільнення старіння

Команда дослідників з Мічиганського університету проаналізувала п’ять методів, що подовжують життя мишей, щоб визначити спільні біологічні та хімічні характеристики. Дослідження охоплювало застосування препаратів рапаміцин, акарбоза, канагліфлозин, 17α-естрадіол, а також дію обмеження калорій. Результати роботи опубліковані у виданні Frontiers in Aging.

Про це повідомляє ScienceAlert

Використовуючи штучний інтелект для аналізу метаболічних змін у тканинах, науковці виявили, що природна речовина ерготіонеїн є єдиною сполукою, рівень якої consistently зростав у мозку та крові мишей при всіх п’яти типах втручань. У 33 з 35 тестів алгоритм зміг за хімічними підписами відрізнити тварин, що отримували терапію, від тих, хто її не отримував.

Темпи старіння можна сповільнити за допомогою мутацій, дієтичних маніпуляцій та ліків, проте метаболічні механізми, що лежать в основі втручань для довголіття, залишаються недостатньо вивченими. Ці результати демонструють тканинно-специфічне метаболічне перепрограмування, спільне для механічно різних втручань у довголіття.

— Дослідники Мічиганського університету

Автори зазначають, що отримані дані не дають прямого підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між рівнем ерготіонеїну та тривалістю життя. Існує ймовірність, що ці зміни виникають при будь-якому тривалому медикаментозному чи дієтичному втручанні.

Наступним етапом роботи стане порівняння метаболічних профілів мишей, які отримували препарати, що подовжують життя, з тими, кому давали засоби, які не впливають на тривалість життя. Науковці сподіваються, що виявлені біомаркери згодом допоможуть прискорити розробку методів уповільнення старіння в організмі людини.